Голодна санітарка поспішала на зміну, але все ж купила морозиво сліпому старому в парку

Після прибирання пошуки продовжилися й затягнулися до вечора. Вони знову оглядали квартиру, дійшли навіть до переставляння меблів. Старий дедалі більше боявся, що документи вкрали саме в кабінеті Віктора. Усе це скидалося на підставу. Учень міг комусь завадити.

— Розумна людина для дурня небезпечна, особливо якщо дурень має владу, — промовив він.

— Ви щось сказали, Аркадію Вікторовичу?

— Вибач, Ірино, міркую вголос. Ходімо краще вечеряти. Я ще їжі тобі зберу й відпущу додому. Ти, мабуть, і на роботі до пуття не спала?

— Дві доби відпрацювала. Після вашого обіду мене весь час хилило на сон.

— Тоді ходімо. А завтра тобі знову на зміну? Ти ще можеш мені знадобитися.

— Поки що вихідний. Якщо тільки ввечері нічого не зміниться.

Аркадій Вікторович швидко зібрав їй їжу додому, потім поклав на тарілку рис і чотири котлети, поставив нарізані огірки з помідорами. Звелів мити руки й сідати вечеряти.

Увечері Ірина йшла додому з повною сумкою: овочі, фрукти, готові м’ясні страви й борщ, який Аркадій Вікторович налив у дволітрову банку. Як же їй пощастило! Можна буде їсти досхочу, а вночі спати до ранку, не прокидаючись від голодних різей у шлунку.

За цією невеликою радістю вона не помічала стеження. Чоловік провів її та Аркадія Вікторовича до будинку генерала, а тепер ішов слідом за нею до її однокімнатної квартири.

Чоловік, який спостерігав з-за рогу, був причетний до того, що Віктор опинився в СІЗО за сфабрикованим обвинуваченням. Зниклі матеріали стосувалися впливової людини, справа якої не мала дійти до суду. Віктор їх не знищив і документів не фальсифікував, але де була папка, не знав ані він сам, ані його переслідувач, ані інші учасники цієї історії. Тим часом справа була надзвичайно важливою: якщо матеріалів не знайдуть у квартирі Віктора, його арешт скасують і випустять на волю. Такого наслідку чоловік допустити не хотів. Тепер він стежив за дівчиною, яка вийшла з дому наставника, й обмірковував іншу можливість: чи не в старого слідчого опинилася зникла папка? Віктор міг віднести її вчителеві. Цей варіант потрібно було перевірити, перш ніж молодий слідчий знову опиниться на волі.

— Чи не відніс він усе вчителеві? — сказав чоловік сам собі.

Розмовляти із собою він звик. Тепер подумки перевірив цей здогад і визнав його найімовірнішим. Надто невчасно з’явилася дівчина в старого слідчого. Може, старий відчув небезпеку й покликав її, щоб передати папери потай? Вона погодилася, не розуміючи, у що вплуталася.

Треба було йти за нею. Папка цілком могла опинитися в її сумці. Аркадій не такий простий, яким хоче здаватися: стара школа давалася взнаки. Передбачив, що до нього прийдуть, і позбувся документів. Он яку торбу дівчина несе — напевно, там і лежить справа.

З-за рогу вилетіла машина. Гудок обірвав його роздуми, а сам автомобіль промчав так швидко, що оббризкав чоловіка. Ось доля простого солдата удачі: він мокне на вулиці, поки інші сидять чистенькі в зручних кріслах, у теплі й сухості попивають каву.

Через хвилину він підняв очі й виявив, що дівчина зникла.

— Тільки цього бракувало! Упустив дівку. Чортівка… Нічого, я знаю, де ти живеш.

Він кинувся до її будинку й майже наздогнав біля під’їзду. Ірина розмовляла із сусідкою, міцно притримуючи сумку на плечі.

Ось вона. Як береже свою ношу! Чоловік остаточно переконався, що всередині документи. Старий чорт хитрий, але й він не дурень. Завтра треба приїхати сюди з групою.

Стежити за вікнами він не став: тепер був упевнений, що все потрібне в дівчини, а рештою можна зайнятися вранці. Завтра посадять і її, і старого Вікторовича. Тоді він знову стане найкращим слідчим у відділі. Не варто було відтісняти його від посади.