Начальник запропонував Оксані залишитися на ніч в обмін на оплату лікування доньки, але розмова продовжилася її відповіддю

Начальник запропонував Оксані залишитися на ніч в обмін на оплату лікування доньки, але розмова продовжилася її відповіддю
Частина 1 з 9

Увесь четвертий поверх елітного офісного центру займала одна фірма. З її назви не можна було зрозуміти, чим вона торгує, зате клієнтам, знайомим із директором і єдиним власником, вона говорила чимало. Віктор Петрович умів вести справи й справляти враження. Солідний чоловік із густим кучерявим волоссям, він анітрохи не сумнівався у власній чарівності.

Сивина, що з’явилася, навіть подобалася йому: ніби давала право жити саме так, як він жив. Погладжуючи волосся, Віктор Петрович любив нагадати: сивина в бороду — біс у ребро. І всміхався тією самовдоволеною усмішкою, яку у фірмі знали чи не краще за його ділову.

Жінок серед керівників було небагато. Зате на місця секретарок, помічниць і асистенток охоче брали дівчат — за умови, що приємна зовнішність поєднувалася з поступливістю. Уміння поступатися директорові виявлялося для таких працівниць не менш важливим, ніж краса. Сам Віктор Петрович називав свої захоплення полюванням на дичину: трофей, який припав йому до ока, неодмінно мав дістатися йому.

Перемога давала задоволення, і якийсь час він іще бавився здобиччю, приймав пестощі молоденької дурненької та насолоджувався тим, що домігся свого. Але інтерес швидко згасав. Замість весілля з багатим бізнесменом і обіцяного безбідного життя дівчині пропонували отримати розрахунок у бухгалтерії, а трудову книжку — у відділі кадрів.

Одні йшли присоромлені й розчаровані. Інші намагалися постояти за себе, скандалили, не хотіли миритися з обманом. Наслідок залишався той самий: звільнення. Невдовзі про колишню працівницю забували, а на її місце вже шукали нову.

Віктор і далі плив життям, наче великий білий пароплав, біля неприступних бортів якого хвилі проносили маленькі човники й пластикове сміття. Ні те, ні інше не заслуговувало на його увагу. Рівними собі жінок він не вважав: вони були іграшками в його руках, милими звірятками, призначеними для розваги.

Помітили помилку — переплутане ім’я, описку, нестиковку? Виділіть, будь ласка, це місце в тексті, з’явиться кнопка «Повідомити» (або натисніть Ctrl+Enter). Ми читаємо кожне повідомлення.

У колективі подейкували, що замолоду він кохав — сильно, серйозно. Здається, навіть одружився, тільки шлюб виявився коротким і невдалим. Після нього й виникло це споживацьке ставлення до всіх жінок. Що в чутках було правдою, працівники не знали, але до звичок начальника ставилися терпляче. На корпоративних вечорах намагалися під різними приводами зайвий раз не показувати йому своїх дружин.

У справах же Віктор Петрович був розумний і професійний. На основні посади він зібрав людей, яким можна було довірити роботу, і цей міцний колектив забезпечував фірмі успіх і зростання. Місцевого ринку вже не вистачало. Розмови про міжнародні контракти ставали дедалі наполегливішими; головним полігоном наступу бачилися азійські країни з великим попитом на їхню продукцію та можливістю знайти постійних партнерів…

Яке враження залишила історія?

Оберіть одну реакцію — її можна змінити.
Слово читачам

Поділіться враженням від історії

0

Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних. Поруч з ім’ям покажемо країну — її визначаємо за IP-адресою; саму адресу не показуємо, а для захисту від спаму зберігаємо лише її зашифрований відбиток.

Залиште свій коментарЗначок підбереться за іменем сам — або .
Без реєстрації
З вами траплялося схоже?Розкажіть свою історію — ми опублікуємо її на Realish. Імена та місця за вашим бажанням змінимо.Розповісти свою історію

Читайте також