Копіювання заборонено

Тексти Realish захищені авторським правом. Публікувати їх на інших сайтах, у соцмережах і групах без дозволу редакції не можна.

Копії у Facebook ми оскаржуємо: їх видаляють, а за повторні порушення сторінки й групи можуть заблокувати.

Поділитися історією можна посиланням.

Покоївка забирала з роботи залишки хліба, а господар простежив за нею до дверей, у які вона стукала щовечора

Покоївка забирала з роботи залишки хліба, а господар простежив за нею до дверей, у які вона стукала щовечора
Частина 1 з 7

— Чотирнадцять. Усі на місці. І Рогова не забути: він скоринку любить.

Марина закінчувала роботу, коли її гукнула економка:

Покоївка забирала з роботи залишки хліба, а господар простежив за нею до дверей, у які вона стукала щовечора

— Шаповал, ви ще тут? Через п’ять хвилин вимикаємо світло.

— Уже закінчую, Зарічна.

Андрієві подали суп; він подякував. Боря тим часом запропонував Марині підвезти її додому:

— Холодно ж.

— Дякую, не треба. Мені автобусом зручніше.

— Ти незмінно обираєш найдовший маршрут.

— Зате він довозить мене куди треба.

Економка прийшла до Андрія зі звинуваченням:

— Ваша нова покоївка вас обкрадає.

— Що ж у мене зникло, Зарічна?

— Хліб. Забирає щовечора, камера все записує.

— Хліб?

— Починають із хліба, а потім і до срібла добираються.

— Давно вона тут? Як її звати?

— Три тижні. Марина Шаповал. Звільнити її?

— Зачекайте. Хочу сам розібратися.

— Як скажете.

Андрій вирішив подивитися, куди вирушає його хліб.

— Борю, машина сьогодні не потрібна. Піду пішки.

Марина перебирала імена: Шульга, Гаврилюк, Уткін, бабуся. В автобусі Антон запитав:

— Тобі на тій самій зупинці виходити?

— Так, Антоне. Дякую. А це тобі на перерву.

— Балуєш ти мене.

Андрій зауважив, що водія вона знає на ім’я. Після поїздки автобусом почався обхід будинку.

— Мариночко, знову прийшла! Ти щовечора приходиш.

— Шульго, вам тоненько нарізала. Як ви любите.

— Більше ж ніхто не стукає.

Біля наступних дверей Гаврилюк здивувався:

— Уже вівторок?

— Четвер. Але хліб той самий.

— Бабусі перекажи: я її в карти грати кликав.

— Вона скаже, що ви шахруєте.

Уткін зустрів Марину скаргою:

— Радіатор знову зламаний.

— Попрошу бабусю зателефонувати господареві.

— Та він тільки й чекає, коли ми звідси заберемося, люба.

— Нікуди ви не дінетеся, Уткіне. Поки я до вас стукаю — нікуди.

— Трьох обійшли, ще одинадцять.

Андрія, який спостерігав за Мариною, помітив літній сусід.

— Заблукав, синку?

— Можна й так сказати.

— А як на мене, ти за нашою Мариною ходиш.

— Так помітно?

— Пальто тебе виказує. Тут такого ні в кого немає.

— Мені просто цікаво.

— Працюєш ким?

— Будую.

— Тоді цікався тихіше. Вона одна до нас іще стукає.

— Моя Марина прийшла? — долинуло з-за інших дверей.

— Я, Яблонська. Сьогодні житній.

Діставшись до бабусі, Марина почула:

— Пізно ти, люба.

— Чотирнадцять дверей, бабусю. Чотирнадцять.

— А сама сьогодні їла?

— Хліб їла.

— Хіба це вечеря? Економка досі за тобою пильнує?

— Щовечора, як яструб. А молодий господар, Андрій Палій, навіть імені мого не знає…
Яке враження залишила історія?
Оберіть одну реакцію — її можна змінити.
Слово читачам

Поділіться враженням від історії

3

Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.

Залиште свій коментарЗначок підбереться за іменем сам — або .
Без реєстрації

Поруч з ім’ям покажемо країну — її визначаємо за IP-адресою; саму адресу не показуємо, а для захисту від спаму зберігаємо лише її зашифрований відбиток.

З вами траплялося схоже?Розкажіть свою історію — ми опублікуємо її на Realish. Імена та місця за вашим бажанням змінимо.Розповісти свою історію
ЛеонідСполучені Штати

Хтось висмикнув кусок історії, невміло, п'яте через десяте переповів, зробити правильно все і в шкільну програму для виховання людяності в дітей. Суть зрозуміла, але скубана розповідь.

Як Вам зручніше.Україна

@Леонід Так скубли не уміло,багато фамільярності,дуже трудно читається.Там де на ви назвати то називають ти?

ГАЛИНАІталія

ЗАДОВОЛЕННЯ І ГОРДІСТЬ ЗА ПЕРСОНИ, НЕ БАЙДУЖІ ЗА ЖИТТЯ ЛЮДЕЙ ПОВАЖНОГО ВІКУ!!! 💓💓💓 ДЯКУЮ ЗА ДУШЕВНУ ІСТОРІЮ!!! БАЖАЮ УСПІХІВ В ПОДАЛЬШОМУ!!!💞👋👋

ГАЛИНАІталія

ПОВАГУ ДО ЛЮДЕЙ,ЯКІ РОБЛЯТЬ ДОБРО ДЛЯ ІНШИХ ТОХО.ПЕРЕМАГАЮЧИ ПЕРЕШКОДИ, ЗАРАДИ ДОБРИХ СПРАВ!!!💞💞💞

Усі обговорення

Ще з рубрики «Доброта»

Усі історії рубрики