— Маринко, ти все побачила зовсім не так, — голос Тараса зривався на незвично тонкі ноти. — Це співробітниця з...

Дошки на дачній веранді відгукувалися таким протяжним скрипом, ніби по них крався хтось величезний і зовсім не вмів рухатися безшумно....

До середини липня спека ніби притисла село до землі. Трава вздовж парканів вигоріла, залізна ручка колодязного ворота розжарювалася вже опівдні,...

Олег Савчук звик вважати, що будь-яку подію можна втримати в заданих межах. У сорок п’ять він керував будівельною компанією, заздалегідь...

«Закрий рота, Миколо. У моєму класі ти говоритимеш лише тоді, коли я дозволю». «Так, Оксано Петрівно». Учителька повільно оглянула його...