— здивувався Данило, а потім розплився в усмішці. — Оце так зустріч!
Кирило теж зрадів. Вони заговорили просто між стелажами, потім разом вийшли на вулицю. Данило попрямував до своєї старенької машини, а Кирило — до блискучого дорогого позашляховика, припаркованого поруч.
Данило не втримався:
— Твій?
— Мій, — з помітним задоволенням відповів Кирило. — Слухай, давай десь посидимо. Стільки років не бачилися.
У кафе Кирило розповідав охоче й упевнено. Після строкової служби він залишився працювати за контрактом і, за його словами, жодного разу про це не пошкодував. Гроші хороші, житло обіцяють за спеціальною програмою, майбутнє зрозуміле, начальство цінує.
Данило слухав його й мимоволі згадував шкільні роки. Кирило тоді вчився абияк, домашні завдання часто списував, контрольні витягував насилу. А тепер сидів навпроти впевнений, задоволений, при грошах, на дорогій машині. І десь усередині в Данила крутилася неприємна думка: навіщо він так старався, вчився, працював, якщо тепер ледве витягує звичайне життя?
Кирило ніби прочитав його настрій.
— А ти чого там мучишся?
— У сенсі?
— У прямому. Кидай свою контору. Я розумію, ти розумний, техніка, програми, усе таке. Але нормальні гроші зараз там, де служба. І житло можна отримати, і яка-не-яка стабільність.
Данило відповів не одразу.
— Не знаю. Я вже служив, уявляю, як це влаштовано. Але не певен, що хочу повертатися. А якщо раптом почнеться щось серйозне?
Кирило махнув рукою.
— Та годі. Ніхто всерйоз нічого не почне. Лякають одне одного, проводять показові заходи, роблять грізні обличчя, голосно говорять. Пошумлять і заспокояться. Ті, хто нагорі, теж не без голови. Справжня велика біда нікому не потрібна.
— Може, й так, — задумливо сказав Данило. — Треба подумати.
Вони обмінялися номерами. Кирило дав йому контакти людей, до яких можна звернутися, якщо Данило все-таки наважиться.
Довго зважувати не довелося. У компанії знову почалися незрозумілі зміни. На папері зарплату ніби підвищили, а насправді грошей стало навіть менше. Після чергового такого «поліпшення» Данило зрозумів, що більше не хоче стояти на місці. Він зібрав документи й невдовзі підписав перший контракт…
