Але вона забула одну річ: я фінансовий директор. Я знаю, де лежать гроші, кому вони належать і як оформлені.
Більша частина активів була пов’язана з компанією й за шлюбним договором не підлягала поділу. На цьому договорі я наполіг багато років тому, коли починав великий проєкт. Ділилося тільки те, що справді вважалося сімейним: квартира, машини, дача, рахунки.
Суди тягнулися пів року. Нескінченні засідання, перенесення, папери, клопотання. Суддя дивилася на нас стомленим поглядом людини, якій не потрібна чужа трагедія, а потрібна закрита папка на столі.
По Олегу я бив окремо. Юристи подали скарги до контролюючих органів і заяву про медичне порушення. Додали документи про операцію, розбіжності в журналах, фінансові зв’язки, свідчення працівниці клініки, яка підтвердила: повноцінна процедура не проводилася за вказівкою лікаря.
Клініку почали перевіряти. Знайшли порушення, сірі платежі, проблеми з документами. Олег намагався «вирішувати питання», але старі покровителі від нього відвернулися. Нікому не потрібна людина, від якої тхне кримінальною справою.
За кілька місяців клініку закрили. Потім у неї відкликали дозвіл на роботу. Олег отримав умовний термін, але кар’єра закінчилася. Для лікаря це майже вирок.
У суді щодо розлучення я подав докази виведення сімейних грошей через фонд і фіктивні витрати. Це врахували під час поділу майна. Квартиру залишили мені, зобов’язавши виплатити Марині частину вартості. Сума була великою, але підйомною. Я взяв кредит і заплатив.
Марина отримала гроші. Потім швидко зрозуміла, що велика сума може розтанути, якщо звичка жити красиво сильніша за вміння жити самостійно. Олег, утративши дохід, уже не міг її утримувати.
Найважчою стала розмова з Кирилом…
