Життя без прикрасБезпорадність мучила сильніше за мотузки. Ведмідь був поранений через мене, а я не міг йому допомогти й лише марно смикав ослаблені пута зв’язаними руками. Крихітка тим часом перестав чекати чергової атаки. Розлючений болем, він сам пішов на вовків, кидаючись то в один, то в інший бік і не дозволяючи їм наблизитися.
Його важкі лапи залишали у вологій землі глибокі борозни. Кожен удар міг стати для вовка останнім, тому зграя стала обережнішою й потроху подалася назад. Але хижаки не йшли: вони й далі кружляли, розділялися й знову зближувалися, сподіваючись змусити ведмедя припуститися помилки. Крихітка стрімко розвертався назустріч кожному випаду, зустрічаючи вовків вишкіреною пащею й ударами пазуристих лап.
Один вовк на частку секунди забарився. Він стрибнув, коли ведмідь уже розвертався йому назустріч, і важка лапа наздогнала його в повітрі. Удар відкинув вовка вбік. Він заскавчав, спробував підвестися, але пошкоджена лапа підломилася, і хижак, сильно шкутильгаючи, почав відходити від місця сутички.
Поділіться враженням від історії
0Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.
Поруч з ім’ям покажемо країну — її визначаємо за IP-адресою; саму адресу не показуємо, а для захисту від спаму зберігаємо лише її зашифрований відбиток.