Копіювання заборонено

Тексти Realish захищені авторським правом. Публікувати їх на інших сайтах, у соцмережах і групах без дозволу редакції не можна.

Копії у Facebook ми оскаржуємо: їх видаляють, а за повторні порушення сторінки й групи можуть заблокувати.

Поділитися історією можна посиланням.

Мільярдер перевірив камери, поки його не було вдома

Частина 4 з 6

Ірина впізнала його. Він прийшов повернути забутий зошит.

— Ви читали?

— Ні. Він твій. Дозволиш поговорити?

— П’ять хвилин.

— Я знаю, що ти не брала брошку.

— Звідки?

— Бачив, як Поліна кладе її у твоє пальто. На ноутбуці, поки був у великому місті.

— Ви бачили?

— Усе. І каву, і обід, і дощ.

— Чому ж нічого не зробили?

— Хотів, щоб про це дізналися всі, а не лише я.

— Отже, я була виставою для ваших камер?

— Ти була єдиною чесною людиною в кадрі.

— Але на один день піти злодійкою ви мені дозволили.

— Потім усі дізнаються, що ти невинна.

— Ще кави? — запропонувала Галина.

— Так, будь ласка.

— Доню, хороша людина просить ще день. Варто йому його дати.

— Мамо, ти його не знаєш.

— Знаю, що він прийшов до закусочної о дев’ятій вечора. Такі люди просто так не їдуть через усе місто по покоївку.

— Приходь у суботу на заручини, — попросив Максим.

— На ваші заручини?

— Моєю гостею. Працювати тобі не доведеться.

— І що там буде?

— Правда отримає мікрофон.

— Мені не потрібна помста.

— Мені теж. Потрібна правда.

— Заради неї прийду. Але гостю звіть Іриною. А я зватиму вас Максимом.

— Домовилися.

Ірина звернулася до Галини:

— Мамо, що ти вдягнеш у суботу?

Удома Леонід перевірив приготування.

— Екран підійшов ідеально.

— А записи?

— Усе готове й розставлене за порядком: кава, обід, дощ. Брошка — останньою.

— Камери встановлював ти. Тобі й вмикати.

— Матиму за честь.

Поліна поцікавилася екраном.

— Для чого він?

— Сюрприз до тосту.

— Наші фотографії показуватимеш?

— Щось таке.

— Як романтично!

Леонід сказав Максимові:

— Їй сподобається.

— Упевнений.

— Ваша мати пишалася б вами.

— Вона тебе найняла, Леоніде. Людей завжди вміла вибирати.

— Першого ж робочого дня дала мені пораду.

— Яку?

— «Дивися, як вони поводяться з прислугою, Леоніде. Тоді зрозумієш, що за люди перед тобою».

— Треба було раніше до неї дослухатися.

Галина показала доньці сукню.

— У ній я була на власних заручинах.

— Мамо, яка краса.

— Твій батько казав, що я схожа на небо.

— Обіцяю берегти її. Тільки… а якщо все піде погано?

— Запишеш у зошит. Навіть у поганому дні знайдеться хороше. Сама мене навчила…
Яке враження залишила історія?
Оберіть одну реакцію — її можна змінити.
Слово читачам

Поділіться враженням від історії

0

Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.

Залиште свій коментарЗначок підбереться за іменем сам — або .
Без реєстрації

Поруч з ім’ям покажемо країну — її визначаємо за IP-адресою; саму адресу не показуємо, а для захисту від спаму зберігаємо лише її зашифрований відбиток.

З вами траплялося схоже?Розкажіть свою історію — ми опублікуємо її на Realish. Імена та місця за вашим бажанням змінимо.Розповісти свою історію

Ще з рубрики «Робота»

Усі історії рубрики