Ірина впізнала його. Він прийшов повернути забутий зошит.
— Ви читали?
— Ні. Він твій. Дозволиш поговорити?
— П’ять хвилин.
— Я знаю, що ти не брала брошку.
— Звідки?
— Бачив, як Поліна кладе її у твоє пальто. На ноутбуці, поки був у великому місті.
— Ви бачили?
— Усе. І каву, і обід, і дощ.
— Чому ж нічого не зробили?
— Хотів, щоб про це дізналися всі, а не лише я.
— Отже, я була виставою для ваших камер?
— Ти була єдиною чесною людиною в кадрі.
— Але на один день піти злодійкою ви мені дозволили.
— Потім усі дізнаються, що ти невинна.
— Ще кави? — запропонувала Галина.
— Так, будь ласка.
— Доню, хороша людина просить ще день. Варто йому його дати.
— Мамо, ти його не знаєш.
— Знаю, що він прийшов до закусочної о дев’ятій вечора. Такі люди просто так не їдуть через усе місто по покоївку.
— Приходь у суботу на заручини, — попросив Максим.
— На ваші заручини?
— Моєю гостею. Працювати тобі не доведеться.
— І що там буде?
— Правда отримає мікрофон.
— Мені не потрібна помста.
— Мені теж. Потрібна правда.
— Заради неї прийду. Але гостю звіть Іриною. А я зватиму вас Максимом.
— Домовилися.
Ірина звернулася до Галини:
— Мамо, що ти вдягнеш у суботу?
Удома Леонід перевірив приготування.
— Екран підійшов ідеально.
— А записи?
— Усе готове й розставлене за порядком: кава, обід, дощ. Брошка — останньою.
— Камери встановлював ти. Тобі й вмикати.
— Матиму за честь.
Поліна поцікавилася екраном.
— Для чого він?
— Сюрприз до тосту.
— Наші фотографії показуватимеш?
— Щось таке.
— Як романтично!
Леонід сказав Максимові:
— Їй сподобається.
— Упевнений.
— Ваша мати пишалася б вами.
— Вона тебе найняла, Леоніде. Людей завжди вміла вибирати.
— Першого ж робочого дня дала мені пораду.
— Яку?
— «Дивися, як вони поводяться з прислугою, Леоніде. Тоді зрозумієш, що за люди перед тобою».
— Треба було раніше до неї дослухатися.
Галина показала доньці сукню.
— У ній я була на власних заручинах.
— Мамо, яка краса.
— Твій батько казав, що я схожа на небо.
— Обіцяю берегти її. Тільки… а якщо все піде погано?



















Поділіться враженням від історії
0Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.
Поруч з ім’ям покажемо країну — її визначаємо за IP-адресою; саму адресу не показуємо, а для захисту від спаму зберігаємо лише її зашифрований відбиток.