— Може, вони мають рацію.
Поліна урвала їх:
— Максиме, на нас чекає організатор.
— Іду.
— Ірино, до свята треба начистити срібло, — додала Поліна.
— Зроблю.
Згодом Максим запитав Леоніда:
— Вона хоч раз скаржилася?
— Жодного разу. Ні слова. Навіть переді мною Поліну захищає.
— Чув. Мені сказала, що та зайнята.
— Як ви вчините?
— Святкування заручин у суботу. Хочу, щоб решта побачила те саме, що й я.
— А брошка?
— Поки нехай лежить на місці.
Заставши Ірину за роботою, Максим запропонував:
— Давай я візьму.
— Це моя робота.
— Поступися мені нею на п’ять хвилин.
— Гаразд. Тільки на п’ять. Ви не такий, яким я вас уявляла.
— А яким уявляла?
— Ви запитуєте й чекаєте на відповідь.
Тут Поліна оголосила:
— Максиме, мамина брошка зникла!
— Зникла?
— Ще вчора лежала в тебе в кабінеті.
— Хто туди заходив?
— Прибирає там лише покоївка.
— Поліно, я б її не чіпала, — сказала Ірина.
— Тоді ти не заперечуватимеш проти перевірки шафки.
Брошка знайшлася в пальті Ірини.
— Ось і пропажа, — сказала Поліна.
— Я не бачила її в себе. Присягаюся.
— Максиме, треба про це заявити.
— Нікуди заявляти не будемо.
— Вона вкрала брошку твоєї матері!
— Поліції тут не буде, Поліно.
— Тоді звільни її негайно. При мені.
— Дай мені день.
— Цілий день заради злодійки?
— Один день. Більше не прошу.
— Не треба, — втрутилася Ірина. — Я сама піду.
— Зачекай.
— Не залишуся там, де мене вважають злодійкою.
— Ірино, будь ласка…
— Дякую вам за все, Леоніде.
Коли вона пішла, Поліна звернулася до Максима:
— Ти правильно вчинив, любий.
— Хіба?
— Деякі люди нам не рівня.
Він згадав слова матері: «Будь добрим. Це єдине багатство, яке залишається».
Леонід приніс зошит.
— Ірина залишила. Випав із фартуха.
— Її зошит? Сам поверну. Читати чуже не буду.
— Куди ви?
— Шукати її.
У матері Ірина почула:
— Тебе звільнили через брошку?
— Поліна поклала її в моє пальто, мамо. А він їй повірив. Просив дати йому день, але я не захотіла.
— Гордість у нас сімейна.
Максим знайшов їх у закусочній.
— Вам щось потрібно? — запитала Галина.



















Поділіться враженням від історії
0Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.
Поруч з ім’ям покажемо країну — її визначаємо за IP-адресою; саму адресу не показуємо, а для захисту від спаму зберігаємо лише її зашифрований відбиток.