Життя без прикрасТа зараз Ксенія про це навіть не думала. Вона застебнула дорожню сумку, поцілувала чоловіка в неголену щоку й рушила до виходу.
— Миколо, нікого до квартири не води. Посуд за собою мий одразу. Я повернуся в четвер увечері, — суворо сказала вона.
— Так, зрозумів, я зрозумів. Щасливої дороги, — пробурмотів чоловік, уткнувшись у телефон.
Поїздка почалася буденно. Ксенія заселилася в готель, провела кілька зустрічей, перевірила документацію філії. Усе йшло за планом. Настав вечір другого дня. Ксенія сиділа в номері й вечеряла, переглядаючи звіти. Телефон на столі завібрував. Телефонувала Галина Павлівна, сусідка зі сходового майданчика, бойова пенсіонерка, колишня завідувачка складу в місцевому драмтеатрі. Її балкон був стратегічно вдало розташований просто над дашком під’їзду, забезпечуючи ідеальний огляд.
— Ксеніє, дівчинко моя, ти де зараз? — Голос Галини Павлівни звучав підозріло приязно.
— У відрядженні, Галино Павлівно, а що сталося? Трубу прорвало?
— Гірше, у тебе тут рейдерське захоплення повним ходом. — Сусідка хмикнула в слухавку. — Твоя безцінна родичка, Тамара Леонідівна, хвилин десять тому в під’їзд увалилася, та не сама. Притягла із собою двох в уніформі. Дівки молоді, з відрами, зі швабрами, з промисловими пилососами. А слідом твій Миколка плентається, очі додолу, а в руках якісь пакети. Вона там на весь двір віщала, що час із квартири скверну вимітати. Ти там, бува, розлучатися не надумала? А то вона горлає, що нову наречену приведе на чисте.
Ксенія повільно поклала виделку на тарілку. Усередині не було ні страху, ні паніки. Тільки холодна розважлива лють хижака, у чию нору залізли щури.
— Нову дружину, значить, — тихо промовила Ксенія.
Губи розтяглися в недобрій усмішці. Ксенія завершила виклик і відкрила застосунок для купівлі квитків. Останній швидкісний потяг вирушав через сорок хвилин. Час у дорозі — три години. Вона пожбурила речі в сумку, навіть не складаючи. Відрядження завершилося достроково.
Усю дорогу в потязі Ксенія спокійно дивилася у вікно. Вона не писала Миколі, не телефонувала свекрусі з істериками. Вона вибудовувала план. Якщо Тамара Леонідівна вирішила влаштувати показовий виступ із клінінгом і викиданням мотлоху, отже, вона має намір перевернути всю квартиру догори дриґом. Ксенія терпіти не могла, коли чужі руки торкаються її речей. Та був у цьому один величезний плюс. Безкарність робить людей необережними й дурними.
Поділіться враженням від історії
0Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.
Поруч з ім’ям покажемо країну — її визначаємо за IP-адресою; саму адресу не показуємо, а для захисту від спаму зберігаємо лише її зашифрований відбиток.