Чоловік пів року відкладав переїзд до новобудови, але одного разу Іра побачила у своїх вікнах світло й чужу білизну

Погляд зовиці не виказував ані страху, ані збентеження. Вона була трохи невдоволена — наче під час улюбленого серіалу на порозі виник сектант, який збирався проповідувати.

— Привіт. Ти чому не попередила, що приїдеш? — Таня граційно потягнула напій через трубочку; лід тихенько дзенькнув у склянці.

Іра ступила всередину, відсунувши її плечем. Територію освоїли з розмахом: у вітальні з’явився новий кутовий диван, стіни прикрасили абстрактні картини. На кухні були чайник і мікрохвильовка. Таня ґрунтовно влаштувалася в тому самому економкласі, який її брат так зневажав, і ні в чому собі не відмовляла.

— Не розумію, про що ти, Таню, — промовила Іра так спокійно, що від її голосу наче різко похолоднішало. — Чому ти живеш у моїй квартирі?

Зовиця всміхнулася, притулилася плечем до одвірка й побовтала склянкою, перемішуючи лід.

— Чого ти так очі витріщила? Мені після розлучення десь жити треба. У мами квартиранти, до неї не підеш. Сашко сказав, ви ще в твоїх предків побудете, а я можу тут облаштовуватися щонайменше на два роки. Знайду чоловіка, стану на ноги. При живому братові мені що, на вулицю йти? А дитині в бабусі з дідусем корисніше, повітря. Вони майже пенсіонери, поратися з ним їм тільки в радість.

У цій паразитичній логіці все бездоганно сходилося. За орендоване житло платити ні до чого: є невістка, яку вважають дурною, і її батьки, що гасять іпотеку. Сашина мати збирає орендні гроші, сам він харчується тещиними котлетами, а сестра-принцеса задарма відновлює нерви на Іриній території. Налагоджену схему порушила випадкова прогулянка з візочком.

Плакати чи влаштовувати театральну істерику Іра не збиралася. Їй належало діяти по-дорослому, дипломатично, без емоцій. Вона дістала телефон і набрала чоловіка. Таня поруч поблажливо стежила за нею, не припиняючи пити зелений коктейль.

Гудки тяглися довго. Нарешті Саша відповів.

— Так, люба, щось сталося? У мене важлива нарада.

— Отже, нараду доведеться скасувати, — рівно сказала Іра й увімкнула гучний зв’язок. — Я в нашій квартирі, яка дає усадку. Поруч твоя сестра: теж дає усадку, тільки на кутовому дивані.

Відповіді не було. Пауза в слухавці стала важкою й густою; на задньому тлі хтось перебирав папери. Саша судомно ковтнув.

— Іро, не заводься. Спершу вислухай мене.

— Готова до лекції з опору матеріалів. Поясни, яким чином твоя сестра допомагає зміцнити несучі стіни.