Життя без прикрас— Почну з казки, — продовжив я. — У великому будинку над Босфором жила жінка, яка любила свого сина. Але любові старого свекра до її невістки вона пробачити не могла. Він зустрів цю дівчину лише одного разу, на весіллі. Інші гості проходили повз його крісло, а вона весь вечір різала йому м’ясо. Її майбутньому синові старий заповів сорок відсотків свого готельного бізнесу. Ви всі його знали: Мустафа Демір.
Серед гостей зашепотілися: ім’я засновника було знайоме кожному.
— Тепер казка скінчилася, — продовжив я. — Далі — те, що сталося з моєю донькою. Ось два протоколи: з державної лікарні й із лабораторії. Одинадцять місяців тому тут їй почали щовечора подавати капсулу «вітамінів» і склянку води. Тільки всередині виявився нейролептик, призначений для хворих на тяжкий психоз. Його давали здоровій молодій жінці, матері дворічного хлопчика. Треба було зробити її сонною, забудькуватою, повільною, щоб доктор Їлмаз за п’ятдесят тисяч євро оголосив її божевільною. Тоді суд передав би сорок відсотків… даруйте, дитину — людині, якою легко керувати. У прокуратурі вже слухають свідчення доктора — він заговорив учора вночі. Виявився вельми балакучим.
Я повернувся до Айше ханим, не випускаючи мікрофона.
— Пам’ятаєте ваше прислів’я, Айше ханим: «Яланжінен муму яцикадар янар»? — продовжив я. — До нічної молитви — ось скільки дано горіти свічці брехуна. А зараз уже дев’ята година.
За огорожею хлюпотіла вода Босфору; у затихлому саду стало чути навіть її.
— І останнє. — Я поглянув туди, де сивий огрядний чоловік стояв під руку з молодою жінкою. — Османе бею, ви ж Осман Їлдирим? Прочитайте чотирнадцятий пункт попередньої угоди з Айше ханим. Після розлучення мого зятя йому обіцяна за дружину ваша донька. Гадаю, влаштувати це розлучення мали капсули.
Їлдирим повільно повернувся до свахи.
— Айше ханим, це правда?
Вона розтулила рота, але відповісти не встигла. Із натовпу вийшов Мехмет бей із копіями документів із сейфа. За всі п’ять днів я вперше бачив його таким: у парадному костюмі, з випрямленою спиною.
— Правда, Османе. Тут підпис моєї дружини. І платіж лікареві, проведений через нашу компанію. Сьогодні вранці я про все розповів прокуророві. Мені соромно, що лише сьогодні.
Осман узяв сторінку угоди й прочитав. Потім, не кваплячись, розірвав аркуш навпіл, склав половинки й розірвав ще раз. Клапті поклав із краю святкового торта.
— Угоду скасовуємо. Мій батько був другом Мустафи. Якби Мустафа бей дізнався, що в нього вдома труять матір його правнука, він підвівся б із могили й сам пішов до воріт.
Слідом за Османом почали йти решта — спершу поодинці, потім цілими групами.
Діляра затрималася біля Оксани й узяла її за обидві руки.
— Мені так шкода, — тихо сказала вона турецькою. — Я про це нічого не знала. Присягаюся вам.
Донька відповіла кивком. Мені стало ясно: Діляру вона пробачила відразу. Для декого такого прощення вже не буде.
Біля торта залишався Серкан. Блідий, у дорогому костюмі, він тримав келих шампанського, до якого не торкнувся. Коли Оксана підійшла, він першим почав виправдовуватися.
— Оксано, я не розумів, що від них може бути шкода. Мама казала, це вітаміни, тобі так буде спокійніше, так треба.
— Одинадцять місяців ти щовечора дивився, як я ковтаю капсулу, — рівним голосом відповіла донька. — Щовечора. Ти знав, Серкане. Ти просто вирішив не знати.
Вона стягнула обручку й опустила в його келих. Дзенькнувши об скло, вона лягла на дно серед бульбашок.
Зі сцени Айше Ханим схопила мікрофон. Кричала вже у спини тим, хто йшов:
— Він божевільний! Усе це підробили! Ви ще пошкодуєте! Це мій дім!
Мехмет підійшов до дружини й спокійно забрав мікрофон. Наступні слова він промовив без нього:
— Наш дім, Айше. І «вітаміни» тут більше ніхто не питиме.
Вона відвернулася й попрямувала через спорожнілий сад до задньої хвіртки.
Не дійшла.
Біля фонтана їй перегородили шлях двоє в цивільному й одна людина у формі. Ранкові свідчення Їлмаза та Мехмета дали прокуророві достатньо підстав, щоб не відкладати справу до понеділка.
Поділіться враженням від історії
0Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.
Поруч з ім’ям покажемо країну — її визначаємо за IP-адресою; саму адресу не показуємо, а для захисту від спаму зберігаємо лише її зашифрований відбиток.