Життя без прикрас
— Прибери це дрантя негайно. Я вже знайшла нормальні штори зі щільного жакарду. Кості потрібне правильне світло й солідна обстановка. А не ці твої легковажні фіранки.
Голос Галини Петрівни пролунав так гучно, що в сусідського пуделя за стіною стався напад гавкоту. Свекруха хазяйновито походжала вітальнею, енергійно розмахуючи будівельною рулеткою. Іра мовчки спостерігала за цією безплатною театральною виставою, притулившись плечем до одвірка. Вона щойно повернулася з роботи. У її квартирі вже заправляла людина, чийого імені навіть не було у квитанціях за комунальні послуги.
— Галино Петрівно. — Іра ступила вперед і обережно, але міцно взяла край рулетки пальцями, зупинивши її стрімкий політ. — Мої фіранки висять на моїх вікнах, а солідна обстановка Кості знадобиться лише в тому разі, якщо він стане лордом. А поки він молодший інженер, йому цілком вистачить того світла, яке є.
Свекруха невдоволено висмикнула рулетку. Рум’янець обурення залив її щоки. Цієї миті з кухні виринув сам Костя. У руках він тримав надкушену булку з маслом, а погляд його блукав десь у районі екрана смартфона.
— Мамо, Іро, ну чого ви починаєте? — пробурмотів він із набитим ротом. — Нормальні штори. Мамо, давай без різких рухів.
— Я дбаю про ваш затишок, — відпарирувала Галина Петрівна, ховаючи рулетку в кишеню. — Чоловік має почуватися справжнім господарем у домі, інакше в нього знову почнеться ця депресія. Ти ж пам’ятаєш, як тяжко він переживав останні потрясіння.
Іра пам’ятала. О, вона пам’ятала це в усіх мальовничих подробицях. Уся їхня історія почалася з грандіозного скиглення. Рік тому мати відправила Костю окультурюватися до театру. Галина Петрівна щиро вірила, що попередня дружина Наталія втекла від Кості винятково через його вузький світогляд. Наталія тоді заявила, що їй потрібні духовний розвиток і закордон, зібрала речі й відбула в невідомому напрямку, залишивши Костю в стані розібраного конструктора.
Іра на тій виставі сиділа в сусідньому кріслі. Костя не дивився на сцену. Він шморгав носом, упускав номерок із гардероба й зітхав так потужно, що акторки на сцені збивалися з ритму. Іра завжди вирізнялася прагматичним складом розуму. Вона не шукала принців на білих конях, і їй просто стало шкода цього кудлатого розгубленого хлопця. Вони розговорилися в буфеті, потім пішли пити каву.
Поділіться враженням від історії
0Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.
Поруч з ім’ям покажемо країну — її визначаємо за IP-адресою; саму адресу не показуємо, а для захисту від спаму зберігаємо лише її зашифрований відбиток.