Вона опустила голову.
— Я була зовсім дитиною, коли померла перша дружина пана. Пам’ятаю, як моя мати плакала й казала, що її згубила вода. Але ніхто не смів вимовити це вголос. Потім померла друга, третя… І всі повторювали одне: «Прокляття».
— А Малік? — різко запитала я. — Я бачила його там, куди ніхто не повинен входити.
Надіра здригнулася.
— Пані, не вимовляйте його ім’я вголос. Він небезпечний.
Я схопила її за руки.
— Я не можу жити в мовчанні. Розкажи мені все, що знаєш.
Служниця довго вагалася. Сльози котилися по її щоках. Потім вона заговорила тихо, ніби читала молитву:
— Малік завжди заздрив братові. З дитинства він хотів влади. Але Рашид був старшим сином, спадкоємцем, улюбленцем батька. Коли Рашид одружився вперше, всі святкували так, ніби почався золотий вік. А за кілька днів наречена померла. Люди почали шепотітися про прокляття.
Малік лише посилював ці розмови. Він казав, що небеса відвернулися від брата, що його дім позначений смертю.
— Чому ніхто його не зупинив? — запитала я, стискаючи кулаки.
— Бо він діяв потай, — відповіла Надіра. — Ніхто не бачив його руки. Усі думали: хвороба, нещастя, доля. А Малік ставав дедалі сильнішим. Тепер багато радників слухають його більше, ніж Рашида.
Я заплющила очі. Серце стиснулося від жаху. Виходило, Рашид не був убивцею і чудовиськом, яким здався мені в першу ніч. Він сам виявився бранцем змови.
Надіра нахилилася до мене й прошепотіла:
— Думаю, він знає правду, але не може довести. Якщо він звинуватить брата без доказів, у палаці почнеться війна. І загинуть не лише жінки, а й сам Рашид.
Я подивилася на флакон. Доказ був у моїх руках. Але разом із ним — смертельна небезпека.
— Чому ти розповідаєш мені це? — запитала я, дивлячись їй у вічі.
Вона тремтіла, але в її погляді з’явився слабкий блиск рішучості.
— Бо ви не така, як інші. Вони мовчали й чекали смерті. А ви шукаєте правду. Можливо, саме ви зруйнуєте це мовчання.
Я притисла її руки до своїх.
— Тоді допоможи мені.
Вона кивнула. Але в цю мить двері різко розчинилися. На порозі стояв сам Рашид.
Його темні очі метнулися до флакона в моїх руках, потім до обличчя Надіри.
— Що це означає?
