Життя без прикрасВін зам’явся.
— Керувати компанією. Розібратися з фінансами, зайнятися наступними проєктами.
Ольга подалася до мене.
— Чому б не зробити це спільною сімейною справою? Усе можна влаштувати з вигодою для кожного.
Я переводила погляд з неї на сина. У їхніх обличчях я бачила розрахунок; любові не помічала. Поклавши ложку біля чашки, я сказала:
— Власне, це й раніше було справою, від якої могла мати користь уся сім’я.
Денис насупився.
— Але ж ти нас до неї не підпускала.
Я підвелася з-за столу. Обоє мовчали, поки я вдягала пальто. Надворі обличчя торкнулося холодне повітря. Уперше після такої розмови я не почувалася відкинутою. Я була вільна.
Запрошення на телебачення я мало не залишила без відповіді. Редакторка місцевого каналу зателефонувала двічі, потім записала голосове повідомлення: «Ларисо Миколаївно, нам хотілося б почути вашу історію. Без сенсацій — поговорити про технологію і про те, з чого почалася ваша ідея».
Я вмикала запис тричі. Спершу хотіла відмовитися: популярність мене ніколи не приваблювала, гроші теж не були метою. Для мене важливою була розробка. І все ж я погодилася.
Студію я уявляла просторішою. Микита Скиба, який вів програму, на вигляд був молодший за Дениса. Під час знайомства він, як мені здалося, трохи хвилювався.
— Ларисо Миколаївно, дякую, що погодилися прийти.
— А я дякую вам за запрошення.
Спочатку відповідати було легко.
— Як ви прийшли до створення системи? Яке завдання хотіли розв’язати? І чому для вас такі важливі саме районні лікарні? — запитував Микита.
Я розповідала все як було. Потім він нахилився до мене:
— А ваші близькі як сприйняли цю роботу та її результати?
Тут я вперше не знайшлася з відповіддю. Студійне світло раптом стало здаватися надто яскравим.
— Близькі мене підтримували, — обережно промовила я. — Поки моя робота залишалася чимось маленьким.
Микита чекав. Я додала:
— Їх влаштовувало, що я мовчу. Оце вони й підтримували.
Вираз його обличчя змінився, але пояснювати сказане я не стала. Я погодилася на розмову не заради приниження Дениса й не для того, щоб помститися Ользі. Брехати про них я теж не хотіла.
Поділіться враженням від історії
0Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.
Поруч з ім’ям покажемо країну — її визначаємо за IP-адресою; саму адресу не показуємо, а для захисту від спаму зберігаємо лише її зашифрований відбиток.