Він не стрибнув, не став метушитися, ніби зрозумів, що господар іще дуже слабкий. Вівчарка поклала морду біля його руки й тихо заскавуліла. Чоловік повільно підняв долоню й торкнувся знайомої шерсті. Пальці тремтіли, але в цьому русі було стільки ніжності й полегшення, що в палаті ніхто не промовив ані слова.
Чоловік заплакав. Сльози текли по його щоках беззвучно, а він усе гладив пса по голові, по вухах, по сильній шиї. Вівчарка тулилася до нього, заплющувала очі, знову скавучала, потім завмирала, ніби боялася завдати болю зайвим рухом. Медсестри відвернулися, щоб приховати власні сльози. Лікарі стояли мовчки. Навіть головний лікар, який дозволив цю зустріч, довго не міг відвести погляду.
Після цього чоловік ніби отримав нову причину боротися. Він і далі залишався слабким, лікування тривало, але в його стані з’явилася ледь помітна зміна. Він частіше намагався говорити, уважніше слухав лікарів, старався виконувати все, що йому казали. Йому хотілося знову побачити свого друга, і це бажання, просте й сильне, підтримувало його не гірше за теплі слова.
Коли пса не можна було пускати всередину, чоловік підходив до вікна, якщо вистачало сил. Іноді його підводили або допомагали влаштуватися так, щоб він міг дивитися надвір. Німецька вівчарка незмінно була десь поруч із лікарняними стінами. Вона підводила голову до вікон, ніби відчувала, де саме перебуває господар. Чоловік дивився вниз, ворушив пальцями, іноді говорив щось тихо, неважливо, чує його пес чи ні. Йому було досить бачити знайому постать біля входу, знати, що той живий, поруч і чекає.
Згодом родичі дізналися подробиці того, що сталося. Чоловік вийшов на звичайну прогулянку із собакою. Ніщо не віщувало біди. Але дорогою йому стало зле, сили раптово покинули його, і він упав біля кущів. Німецька вівчарка залишилася поруч. Вона не могла зателефонувати, не могла пояснити людям, що сталося, але зробила єдине, що було можливим: вийшла на дорогу й зупинила машину. Не випадкову легкову автівку, не перехожого, якого могло не виявитися поблизу, а швидку допомогу, де були люди, здатні негайно допомогти….
