— Я матері покажу. Вона хвилюється. Раптом там шторм або, не знаю, річкові браконьєри на човнах причалять.
— Неодмінно, — пообіцяла Ірина й цього разу свідомо зіграла поступливу дружину, якою її вперто хотіли бачити.
Знімок з верхньої палуби вона надіслала наступного дня. Відповідь прилетіла менш ніж за хвилину. Самі захвати, побажання гарного відпочинку, настанова ні про що не хвилюватися. Вдома цілковитий порядок. Максим, який зазвичай шукав свій мобільний за дзвінком зі стаціонарного телефону, тепер невідлучно чергував біля екрана.
Зв’язок на річці зникав, повідомлення завантажувалися пачками під час стоянок. Третього ранку телефон упіймав вишку й разом висипав усі сповіщення. Серед робочих повідомлень і реклами доставки лежало коротке банківське: списано 2 800 000. Одержувачем значилася організація, що обслуговувала заміський комплекс.
Вона набрала гарячу лінію, не сходячи з палуби, і оператор рівним голосом повідомив, що розпорядження підписано довіреною особою. Слово «довіреність» вона змусила повторити двічі, перш ніж пазл склався. Віконце у відділенні, операторка з наліпками на моніторі, строк, поставлений із запасом, щоб потім мені бігати переоформлювати, і вона сама, що поспішала назад до лікарні.
— Залишок на балансі — 1 400 000.
Вигребуть і його, усвідомила Ірина. Її вразило, наскільки буденно й спокійно сприймається ця думка.
— Тоді мені потрібне повне блокування видаткових операцій. Будь-які перекази та зняття заборонити. Усі розпорядження анулювати, включно з діями довіреної особи.
— Ірино Вікторівно, система фіксує ваше звернення. Однак довірена особа зможе особисто звернутися до офісу з паперовим документом.
— Нехай звертається. Бажано до зачинених дверей. Встановлюйте максимальний рівень обмежень.
Під час тривалої стоянки вона зійшла на берег, розшукала нотаріальну контору за два квартали від причалу, офіційно анулювала довіреність, надіслала рекомендоване повідомлення до банку й повернулася до трапа за 10 хвилин до відплиття. Юристці, з якою вони постійно перетиналися за робочими контрактами, вона змалювала картину за 4 хвилини без зайвих емоцій.
— Почнімо з поганої новини, — відповіла Любов Степанівна. — На момент переказу документ діяв. Банк виконав розпорядження бездоганно з погляду закону. У відділку поліції вам просто заявлять: «Це сімейні чвари. Ідіть додому ложки ділити, а добре знайдеться». Спадщина є вашим особистим майном. Жодному поділу вона не підлягає. Стягувати суму доведеться з чоловіка.
— З будинком така сама історія. Він повністю ваш, а ремонти, які ви робили в шлюбі, він до справи не пришиє. Поточний ремонт вартості будинку не підвищує. Але чоловік і свекруха в ньому зареєстровані, і знімати їх з реєстрації доведеться через суд уже після розлучення, якщо самі не підуть.
— Ірино, дам непрохану пораду. Тримайте язик за зубами, не демонструйте обізнаності. Дайте їм можливість самостійно вигадати версію зникнення коштів. За таких обставин люди викладають на себе більше компромату, ніж на найжорсткішому допиті.
— Цією навичкою я володію блискуче, — відповіла Ірина. — Я 14 років практикувалася.
Надвечір надійшло неймовірно турботливе послання від чоловіка: розпитування про харчування, про краєвиди за бортом. Слідом, мимохідь, повідомлялося про дрібну побутову неприємність. Нібито по цоколю пішла небезпечна тріщина. Приїздив фахівець і дав висновок, що зволікати не можна, фундамент поїде.
Гроші зняли напередодні вдень. Чоловік підстилав соломки заднім числом, обережно, заздалегідь готуючи підставу для схудлого балансу. Ірина проігнорувала текст.
Наступної доби сестра свекрухи опублікувала кадр у відкритому доступі. Світлана Петрівна з дочкою позують у холі банкетної зали. Підпис оспівував щедру матір, яка героїчно винесла грандіозне весілля на своїх плечах. Оркестр, дизайнерські вбрання та пам’ятні сувеніри. Покійний батько заробляв, працюючи далеко від дому по пів року без вихідних, а в променях чужої слави купалася стороння жінка.
Увечері Максим розщедрився на особистий дзвінок. Голос звучав напружено.
— Іринко, привіт. Слухай, ти свою картку часом не обмежувала?
— Навіщо мені займатися картками на відпочинку?
— Ну, всяке буває. Служба безпеки не турбувала?
— Максику, тут вітер гуде. Я тебе через слово розбираю.
— Зрозумів. Гаразд. Тут у банку чудять. Операцію завернули. Вимагають, щоб я особисто приїхав до офісу. А я намертво прив’язаний. Відлучитися ніколи.
Він зробив паузу.
— Ти насолоджуйся краєвидами. Не бери в голову.
Пізніше стане ясно, що в ці хвилини не пройшов платіж на 180 000 за подарункові набори.
Уранці зателефонувала незнайома жінка, представилася матір’ю нареченого Дениса. Номер їй дала сама Світлана Петрівна. Говорила вона довго, співуче, переповнюючись емоціями…
