Наречений дав гроші ворожці перед весіллям, але після її шепоту вирішив перевірити наречену до реєстрації

Дмитрик наче повторював позу батька: розправив плечі, всміхався, злегка обіймав наречену. Марина озиралася, майже не відповідаючи на привітні усмішки. Раїса Григорівна стала перед онуком.

— Ну, познайом нас.

— Звісно, — він кивнув із нервовим смішком. — Ось ми й приїхали. Знайомтеся, моя наречена Марина.

— Дуже приємно, — сухо озвалася бабуся.

— Привіт, Марино, — сказав Ігор і густо почервонів.

— Туфлі класні, — зауважила Оленка.

— Ми раді познайомитися, — додала Оксана Леонідівна і за себе, і за чоловіка.

— Ага. Я теж, — Марина стиснула пухкі губи.

— У вас усе добре? — примружилася Раїса Григорівна. — Чи мені здалося, що ви не в настрої?

— Усе нормально, — відмахнулася дівчина.

— Може, втомилися? Робота виснажила?

— Робота? Що ви, я не працюю, — Марина мало не розсміялася.

— Власне, я так і подумала, — бабуся повторила її смішок. — Прошу до столу.

У просторій їдальні все було готове. Хатня помічниця стояла в кутку, чекаючи, коли подавати основні страви, і з такою самою цікавістю, як решта, спостерігала за гостею. Раїса Григорівна кивнула їй, зайняла місце на чолі столу й жестом запропонувала всім сідати.

— Поки чекаємо на гаряче, пригощайтеся закусками. Заодно познайомимося ближче. Я Раїса Григорівна, Дмитрикова бабуся по батькові.

— Я зрозуміла, — без цікавості відповіла Марина, розглядаючи їжу.

— Бачу, вам не надто цікаво, — поблажливо всміхнулася господиня. — Але я все ж продовжу. Зараз я на пенсії, більшість часу проводжу з родиною. А майже все життя працювала в театрі. За освітою гримерка і, дозволю собі сказати, свого часу була однією з найкращих. Працювала з багатьма знаменитостями. Якщо ви любите театр, могли бачити мої роботи. Ви ходите на вистави?

— Нє-а.

Погляд Марини був таким самим порожнім, як і відповідь. Раїса Григорівна стиснула губи.

— Що ж. Я й тепер іноді допомагаю театру, навчаю молодих. А в особливих випадках, коли все має бути бездоганно, мене просять знову взятися за грим. Тут уже я відмовити не можу, — вона ледь усміхнулася.

— Зрозуміло.

Бабуся кивнула радше собі, ніж гості, й указала на Дмитрикового батька.

— Це мій старший син, Петро Григорович.

— А чоловік ваш де?

— Помер десять років тому. Не сказала вам: я вдова.

— Ясно, — відповіла Марина з набитим ротом.

— Так от, мій син, батько вашого нареченого, Мариночко, володіє доволі великою телекомунікаційною компанією. А це Оксана Леонідівна, Дмитрикова мама. Зараз вона домогосподарка. Заради родини залишила престижну роботу бізнес-консультантки.

— Зачекайте, — Марина відірвалася від тарілки. — Виходить, ви багатії?

Рідні одночасно всміхнулися. Відповіла за всіх Раїса Григорівна.

— А кого ви називаєте багатіями, Мариночко?

— Ну, власника цієї… телі… якоїсь там компанії, наприклад, — дівчина всміхнулася з легкою зневагою.

— У такому разі, мабуть, так.

— Тоді навіщо мій Дмитрик спину гне? У вас же гроші є.

Петро Григорович здивовано підняв брови.

— Ви ж самі щойно сказали: у нас. Дмитрик — дорослий самостійний чоловік, він себе забезпечує.

— Але навіщо? — щиро здивувалася вона.

Дмитрик підняв руку, показуючи, що відповість сам.

— Я так хочу. Вважаю, це правильно.

— Чого саме ти хочеш?

— Сам за себе відповідати. І за майбутню сім’ю теж. Я дорослий чоловік. У моєму віці сидіти на батьківських грошах соромно.

Марина ніби збиралася заперечити, але передумала й швидко кивнула.

— Ясно.

Дмитрик, здавалося, трохи розслабився, проте бабуся не закінчила розмову.

— І що ж вам стало ясно?

— Що ви, вибачте, грошей на сина й онука пошкодували.

— Річ зовсім не в цьому, — розсміявся Петро Григорович. — Ви, здається, не зрозуміли.

— Усе я зрозуміла. Багаті зазвичай жадібні, — переконано сказала Марина, з викликом глянувши на родину.

— Марино, до чого тут жадібність? — Дмитрик обережно взяв її за руку. — Я здатен заробити сам.

— Саме так, — підтвердив батько. — Якщо син звернеться до мене по допомогу, я не відмовлю. Тільки знаю, що не звернеться. Характер у нього такий.

Витримавши невелику паузу, Раїса Григорівна повернулася до знайомства.