Таня вирішила піти від чоловіка, але несподіваний спадок змусив свекруху будувати плани за неї

Ці дні Таня любила більше за інші. У спекотну пору куплена випічка вивільняла трохи часу: можна було збігати скупатися або хоча б привітатися з його величністю водоймою. Сьогодні все склалося саме так. Поки гості запивали чаєм і кавою пухкі пиріжки, що танули в роті, мимовільна кухарка вислизнула до моря. Воно схвально зашепотіло своєю мовою.

— Шушу… Усе буде добре.

Останніми днями Тетяна дедалі частіше ловила себе на думці, що живе не своїм життям і чинить нечесно. Вона готувалася набратися хоробрості й сказати Вікторові: їм потрібно розлучитися. Чоловік був хорошою, нормальною, порядною людиною й заслуговував на жінку, яка покохає його по-справжньому. Таня ж так і не змогла відповісти йому тим самим. Однак рішучості розійтися їй усе ще бракувало.

Підступний внутрішній голос не давав забути про гроші. Припустімо, без того, що дають Климови, вона обійдеться. Але чи не доведеться потім їм із матір’ю просити милостиню? На одну мамину зарплату не прожити, ціни невпинно зростають. Перш ніж розлучатися, слід було підготувати шляхи відступу.

І тут їй пригадалося ранкове відвідування пекарні. Коли вона прийшла, усередині був лише один покупець — молодий чоловік. Таня не очікувала від себе такого інтересу до незнайомця. Вродливий — і щось раптом клацнуло в неї всередині.

Замовивши пиріжки, вона сіла біля вікна з чашкою кави. Чоловік підійшов до її столика.

— Можна до вас приєднатися?

Їй здалося, що він розглядає її надто уважно. Незнайомець запитав її ім’я, а тоді відрекомендувався сам.

— Сергій. Приїхав сюди у справах. Розберуся з ними й поїду додому.

— А ваш дім далеко звідси? — запитала Таня з ввічливості, підтримуючи розмову.

— Власний будинок у мене неподалік від столиці. Тільки зараз я живу й працюю за кордоном, на Кіпрі.

Сергій відповів ухильно й у подробиці не вдавався. Таня не розуміла, які справи могли привести такого джентльмена до їхнього маленького селища. На вигляд йому було років тридцять, а серед курортного натовпу він здавався майже інопланетянином. Класичний костюм, сорочка, краватка — особливо помітними вони стали, коли до пекарні гуртом зайшли відпочивальники в майках і шортах.

Таня вже забирала з прилавка великий пакет пиріжків, коли Сергій тепло усміхнувся їй і все-таки пояснив мету приїзду.

— Я юрист, веду спадкові справи. Буває, людина хоче залишити своє майно тому, з ким колись втратила зв’язок. Тоді я розшукую спадкоємців і водночас готую необхідні документи.

— Як цікаво! — зраділа вона. — Отже, ми колеги: я теж здобула юридичну освіту. Тільки за фахом майже не працюю. Навіть трохи вам заздрю.

Вона дзвінко розсміялася й одразу додала зухвало:

— Вважайте, диплом свій я за непотрібністю в унітаз спустила, поки ці самі унітази відмивала. На курорт же відпочивати їдуть, а не працювати. Людям чистота в готельному номері куди важливіша за юридичні тонкощі.

— Не варто так говорити, — відповів Сергій їй уже навздогін. — Життя змінюється. Завтра за черговим поворотом долі може виявитися що завгодно.

Вони розійшлися. Таня поквапилася додому, щоб відпочивальникам дісталися ще гарячі пиріжки; Сергій допив каву й теж пішов із пекарні. Ні він, ні вона поки не знали, що ця зустріч буде далеко не останньою.

Після зустрічі з непокірним морем Тетяна повернулася до гостьового будинку з іншим настроєм. Раїса поїхала на два дні до обласного центру й мала ночувати в готелі. На подвір’ї Віктор із батьком укріплювали альтанку: там вирішили облаштувати майданчик для барбекю. Постійні гості давно натякали, що шашлик із кафе смачний, але часом хочеться самим купити м’ясо на місцевому ринку й засмажити на вугіллі.

Таня сіла під виноградом, що обплітав паркан. От якби їй власний сімейний готель — тоді все було б інакше. Спершу облаштувала б на подвір’ї басейни, окремо для малюків і дорослих. Додала б альтанок, благо місця вистачає, посадила більше південних дерев і кущів. А всередині будинку повністю змінила б усе облаштування.

Зараз до них їхали переважно бабусі й дідусі з онуками — люди, які звикли відпочивати у знайомому, зрозумілому місці. Молодь давно обирала інші готелі. Та надії на те, що Раїса Павлівна вислухає пропозиції невістки, у Тані не було.