Гостьовий будинок «Береговий дім» вважався чи не найфешенебельнішим у маленькому прибережному містечку неподалік від великого популярного курорту. Його тридцять номерів різних категорій становили цілий живий світ, із власними правилами й проблемами. Усім цим світом розпоряджалася Раїса Павлівна, сувора мати Віктора й фактична голова родини. Тут усе було влаштовано так, як вона забажала.
Син покірно приймав її рішення. Лише одного разу він збунтувався — закохавшись у Таню до нестями. Тоді, попри материні заперечення, в усьому, що стосувалося обраниці, стояв на своєму. Тетяна була йому за це по-своєму вдячна. У новому домі намагалася бути корисною й залишатися малопомітною. Про те, що чоловіка не кохає, мовчала: брехати їй не хотілося, а Віктора було шкода. За матеріальний добробут, вважала вона, доводиться платити. З неї не убуде.
Про головне Віктор не здогадувався. Таня навмисне не дозволяла собі завагітніти від нього, не залишаючи цього рішення на волю випадку. Раїса Павлівна сварила невістку без жалю, раз у раз давала зрозуміти, що вважає її пустоцвітом. Тетяна слухала, стискала зуби, усміхалася — і все одно продовжувала приймати препарати.
Про їхню надійність вона подбала ще в обласному центрі: відвідала приватну клініку, де обізнаний лікар за пристойний гонорар розписав їй схеми — як не стати мамою. Він не надокучав пацієнтці зайвими запитаннями. Від чоловіка їй вдалося приховати й сам візит. Тетяні було двадцять п’ять, Вікторові — сорок; якщо колись вона захоче дитину від цього чоловіка, час у них іще є.
Дізнайся про це якась спільнота невдоволених свекрух і поборників моралі, обуренню не було б кінця. Тихоню прийняли в дім, нагодували, одягли, взули, зігріли — а вона дозволяє собі сама вирішувати, бути дитині чи не бути. Гонор приховує, камінь за пазухою тримає! Та Тетяна не бажала Климовим зла й нічого лихого в їхній родині не робила.
Свекра-підкаблучника вона навіть жаліла. Стільки років поруч зі сварливою дружиною й податливим, наче пластилін, сином; живе майже на пташиних правах, терпляче виконуючи доручення. Полагодити кран, замінити лампочку в холі, підмести подвір’я — ось і все його становище в домі.
Тані він був симпатичний ще й своєю любов’ю до моря. Батько Віктора теж рятувався на березі від домашнього поводження й міг просидіти там годинами. Потім його знаходили й повертали додому — «до ноги», як називала це Таня.
За майже сім років шлюбу вона встигла переконатися: чоловік слабкий, матусю слухається в усьому й проти її волі більше не піде. Єдиним винятком залишиться його одруження. У решті Віктор був схожий на батька. Зовні родина жила доволі мирно, справа процвітала й поступово розширювалася, але для Тетяниних бажань місця в ній не знаходилося.
Дай їй волю — вона б впустила в цей дім свіже морське повітря й сучасні новинки, переробила б усе на свій лад. Поки що це залишалося мрією. Дратувало майже все: важкі масивні меблі в класичних номерах, цупкі темні завіси, незграбна сантехніка застарілого вигляду. На кухні бракувало зручної техніки, але мультиварка, аерогриль і кавомашина були під забороною.
— Річ добротна, часом перевірена, поганою бути не може, — любила повторювати Раїса Павлівна. — Суп потрібен — каструля є. Печені захочеш — візьми сковорідку. Каву окропом у чашці залила, от і вся премудрість. Нам ваші модні штуковини ні до чого. Досі обходилися, і далі обійдемося.
Климови пропонували постояльцям проживання, спільну кухню, дитячий майданчик із гіркою й гойдалками, екскурсії, виклик таксі та пляжні парасолі напрокат. За цілком прийнятну плату можна було замовити напівпансіон — сніданок і вечерю — або тільки сніданок. Останній варіант обирали майже всі: після бурхливого курортного вечора мало кому хотілося зранку ще й вигадувати, чим перекусити.
Шведського столу Раїса Павлівна не визнавала. Харчування було комплексним, за замовним меню; страви на наступний день, зокрема й на вечерю, гості обирали заздалегідь, щоб їх устигли приготувати. У розпал сезону, коли вільних номерів не залишалося, господиня все ж відступала від принципів і наймала кухаря готувати вечері. Сніданки доручали Тані.



Поділіться враженням від історії
0Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.