Копіювання заборонено

Тексти Realish захищені авторським правом. Публікувати їх на інших сайтах, у соцмережах і групах без дозволу редакції не можна.

Копії у Facebook ми оскаржуємо: їх видаляють, а за повторні порушення сторінки й групи можуть заблокувати.

Поділитися історією можна посиланням.

Роман сприйняв мовчання дружини за зраду й готував розлучення, поки не опинився біля її ліжка

Частина 4 з 7

Марина дивилася на нього, не вірячи побаченому. Сльози, які вона так довго стримувала, покотилися щоками.

— Я залишаюся, — сказав Роман. — Провина тут нікуди не дінеться, я ще довго з нею житиму. Але залишаюся не через неї. Лише зараз до мене дійшло, що означає сім’я. Не дім, гроші чи успіх. Людина, якій твоє щастя дорожче за власний спокій. Ти всі ці роки так жила поруч зі мною, а я навіть помічати цього не вмів. Я не піду.

Вона затулила обличчя долонями, плечі затремтіли. Роман обійняв її дбайливо, намагаючись не зачепити трубок. Уперше за довгі місяці вони могли мовчати, пригорнувшись одне до одного. За вікном починався день; попереду була боротьба, труднощів якої вони поки що не могли осягнути.

Надвечір юрист надіслав повідомлення: «Коли ж підписуємо документи?» Подив відчувався навіть у цьому запитанні. Роман надіслав одне слово: «Ніколи».

За годину зателефонував партнер за угодою.

— Наступного тижня доведеться визначитися: або підписуємо контракт, або займаєшся чимось іншим.

Роман подивився на Марину, що заснула. Апарат гудів, зелена лінія й далі вперто викреслювала на екрані її життя.

— Я вже визначився, — відповів він. — Вибір зроблено.

Далі дні перестали відділятися один від одного: лікарні, аналізи, розмови з лікарями. Роман здавав кров, проходив обстеження, ставив підписи на медичних паперах, читати які раніше й не подумав би. Водночас учився розуміти сигнали апарата, масажувати ослаблі руки Марини, готувати для неї їжу без солі й калію.

Мільйонер, для якого звичними були ресторани й водії, тепер о шостій ранку стояв біля плити й плутався в рецептах. Марина сміялася — неголосно, ще кволо. Жодна музика у світі не звучала для нього краще за цей сміх.

Лікар з’явився в палаті з конвертом. Одного погляду на його обличчя Романові вистачило, щоб відчути: зараз усе може змінитися. Але лікар зволікав. Його мовчання тягнулося довше, ніж усі пережиті безсонні ночі.

На краю ліжка Марина стискала в пальцях плед. Роман стояв біля неї, відчуваючи удари власного серця.

— Результати надійшли, — нарешті сказав лікар, підвівши очі.

Він розпечатав конверт, прочитав рядки й уперше за багато днів обережно всміхнувся.

— Сумісність тканин підтверджено, — продовжив лікар. — Роман може стати донором.

Марина скрикнула, притиснувши долоню до рота. Потім, наче схаменувшись, почала мотати головою.

— Ні, я не можу прийняти таке. Це надто велика жертва. Ти здорова людина, у тебе справа, усе життя попереду, майбутнє…
Яке враження залишила історія?
Оберіть одну реакцію — її можна змінити.
Слово читачам

Поділіться враженням від історії

0

Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.

Залиште свій коментарЗначок підбереться за іменем сам — або .
Без реєстрації

Поруч з ім’ям покажемо країну — її визначаємо за IP-адресою; саму адресу не показуємо, а для захисту від спаму зберігаємо лише її зашифрований відбиток.

З вами траплялося схоже?Розкажіть свою історію — ми опублікуємо її на Realish. Імена та місця за вашим бажанням змінимо.Розповісти свою історію

Ще з рубрики «Відносини»

Усі історії рубрики