Тетяна Романівна вислухала докладну розповідь про зустріч із Ларисою уважно, не перебиваючи, а коли Оксана закінчила, задумливо промовила:
«Судячи з вашого опису, вона розуміє слабкість своєї позиції, раз одразу запропонувала компроміс, оминаючи офіційний розгляд. Це добрий знак для нас. Якби в неї були дуже сильні докази, їй було б менше сенсу намагатися вмовити вас добровільно віддати половину майна».
«А що означають її натяки на сюрпризи? Мені здалося, що вона щось задумала».
«Складно сказати напевно. Можливо, це просто спроба психологічного тиску, а можливо, у неї справді є якийсь план. У будь-якому разі раджу вам бути гранично обережною в найближчі тижні. Нічого не підписуйте без консультації зі мною й фіксуйте будь-які спроби контакту з її боку або з боку вашого чоловіка».
Минуло ще кілька днів, наповнених підготовкою документів, консультаціями й очікуванням судового засідання у шлюборозлучному процесі. Оксана й далі жила в Наталії, намагаючись зберігати спокій, попри внутрішнє напруження, що наростало.
Одного вечора, коли вона вже збиралася лягати спати, їй зателефонував Максим. Вона не хотіла відповідати, але потім вирішила, що краще вислухати, що він скаже, ніж потім гадати про його наміри.
«Оксано, — почав він, і в його голосі прозвучала незвична нервозність. — Нам треба серйозно поговорити. Ти можеш зустрітися зі мною завтра?»
«Про що говорити, Максиме? Усі юридичні питання вирішуються через адвокатів, ти чудово це знаєш».
«Це не про юридичні питання. Це особисте. Будь ласка, Оксано, усього пів години твого часу».
Оксана на мить замислилася, гадаючи, що могло статися, що змусило його говорити таким тоном. Вона згадала пораду Тетяни Романівни фіксувати будь-які контакти й вирішила погодитися на зустріч, але на своїх умовах.
«Добре. Зустрінемося завтра вдень у кафе, де ми зазвичай снідали у вихідні. Тільки май на увазі: я прийду не сама. Наталія буде поруч».
«Як скажеш», — погодився він швидко, ніби боявся, що вона передумає.
Наступного дня Оксана прийшла до призначеного кафе разом із Наталією, яка сіла за сусідній столик, звідки могла спостерігати за розмовою, не втручаючись безпосередньо…
