Копіювання заборонено

Тексти Realish захищені авторським правом. Публікувати їх на інших сайтах, у соцмережах і групах без дозволу редакції не можна.

Копії у Facebook ми оскаржуємо: їх видаляють, а за повторні порушення сторінки й групи можуть заблокувати.

Поділитися історією можна посиланням.

Наречена купувала квартиру за власні гроші, але наречений увірвався до нотаріуса зі звісткою про хвору матір

Частина 6 з 8

Тамара Василівна писала: «Зірви їй угоду за будь-яку ціну. Квартиру вона має купити вже в шлюбі. Я дізнавалася в юриста, тоді в разі розлучення половина точно буде твоя за законом. Тримай її вдома, симулюй напад, не дай їй витратити гроші до весілля».

Ірина дивилася на екран рівно десять секунд. Життя навчило її: якщо людина поводиться як щур і скидається на щура, не треба шукати в ній лебедя. Вона просто мовчки поклала телефон назад на стіл. Точно в те саме положення, в якому взяла. Мозок працював з ефективністю лічильної машинки. Розводять. Не в сенсі розлучення, а в сенсі шахрайства. Мамаша із синочком розіграли багатоходівочку. Прикинься хворим, сховай паспорт, відтягни угоду. А через рік-два, коли їм набридне грати в сім’ю, вони випхають Ірину з її ж квартири, відпилявши половину. Геніально. Дивовижно.

У дверному отворі з’явилася постать. Олексій виповз на кухню. Очі напівзаплющені, спина згорблена, вигляд мученицький. Він човгнув капцями по лінолеуму, тримаючись рукою за лівий бік грудей. Вжився в роль актор погорілого театру.

— Іро, ти прийшла? — Голос його тремтів, як осиковий листок на вітрі. — А я ось приліг, щось мені зле. Мабуть, від мами передалося у спадок. Нерви ці всі. — Він тяжко зітхнув, упав на стілець і прикрив очі. — Посидь зі мною сьогодні й завтра. Мені потрібен спокій. Звари мені бульйон курячий, га, і чай принеси з малиновим варенням. У горлі щось дере. Ми ж нікуди ввечері не поїдемо. Ти ж скасувала все.

Ірина стояла, притулившись стегном до кухонного гарнітура. У руках вона крутила в’язку своїх ключів.

— Бульйончик, значить, — протягнула вона.

Її голос звучав незвично дзвінко, мов удар ложечки об кришталевий келих.

— Угу, — простогнав Олексій, не розплющуючи очей. — І хлібця підсмаж із часничком.

— А напад симуляції в тебе котрий за сьогодні: другий чи третій?

Олексій широко розплющив очі. Мученицький вираз сповз із його фізіономії, як дешева маска з пап’є-маше під дощем. Він утупився в Ірину.

— Що тобі мама сказала?

— Зірви їй сьогоднішню угоду за будь-яку ціну, — з виразом, наче дикторка, процитувала Ірина. Вона дивилася на нього, насолоджуючись тим, як стрімко блідне його обличчя. — Квартиру вона має купити вже в шлюбі. Не дай їй витратити гроші до весілля…
Яке враження залишила історія?
Оберіть одну реакцію — її можна змінити.
Слово читачам

Поділіться враженням від історії

0

Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.

Залиште свій коментарЗначок підбереться за іменем сам — або .
Без реєстрації

Поруч з ім’ям покажемо країну — її визначаємо за IP-адресою; саму адресу не показуємо, а для захисту від спаму зберігаємо лише її зашифрований відбиток.

З вами траплялося схоже?Розкажіть свою історію — ми опублікуємо її на Realish. Імена та місця за вашим бажанням змінимо.Розповісти свою історію

Ще з рубрики «Відносини»

Усі історії рубрики