На ювілеї свекруха вихваляла Андрія за щедрість

— Навіть тебе він погодувати забув, бізнесмен, — прошепотіла Катя, насипаючи корм.

У цю мить, дивлячись, як кіт хрумтить сухим кормом, Катерина зрозуміла: «Досить!» Тимчасові труднощі тривали вже два роки. Відтоді як Андрія скоротили з посади менеджера з продажів за лінь і ігри на робочому місці, він перетворився на професійного імітатора бурхливої діяльності.

Катя не була монстром. Вона його любила. Колись він був веселим, турботливим, зустрічав її з роботи, але комфортне життя розбещує. Андрій звик, що холодильник наповнюється сам собою, комуналка сплачується автоплатежем, який налаштувала Катя, а гроші на картці просто є.

Для Людмили Петрівни створили легенду. Андрійко — консультант із фінансових ризиків. Працює віддалено, проєкти серйозні, гроші великі, але в обігу. Катя мовчала, щоб не ганьбити чоловіка. Дурепа.

— Катю! — гукнула свекруха. — Іди чаю попий, годі там ховатися.

Катерина витерла руки, поправила зачіску й вийшла.

Наступні два тижні минули як завжди. Андрій продовжував грати роль. Людмила Петрівна поїхала, але пообіцяла повернутися на ювілей сина. Тридцять п’ять років.

— Дата кругла, треба відзначити з розмахом, — заявила вона перед від’їздом, забравши із собою пакет продуктів. — У вас усе одно пропаде. Ви ж вічно на дієтах.

Катерина почала підготовку. Насамперед вона заблокувала дублікат своєї картки, який був у Андрія. Увечері того самого дня чоловік прибіг до неї з круглими очима.

— Катю, що з карткою? Чип не спрацював на заправці. Довелося готівкою платити. Я останнє віддав.

Катя сиділа за ноутбуком, зводячи дебет із кредитом в Excel-таблиці.

— Термін дії сплив, мабуть, або банк заблокував підозрілу активність.

— Яку активність? Я лише хотів повний бак і каву.

— Отож, банк здивувався, що безробітний заливає дев’яносто п’ятий бензин, — вона не відривалася від екрана.

— Дуже смішно. Дай мені свою. Завтра треба на зустріч.

— Не можу, Андрійку. У нас буде аудит на роботі. Усі рахунки перевіряють. Навіть особисті картки працівників моніторять щодо лівих доходів. Тимчасово переходимо на режим жорсткої економії.

Андрій зблід.

— А надовго?

— Поки аудит не закінчиться. Місяць, може, два.

— А як же ювілей? Мама гостей запросила. Тітку Надю, дядька Вітю, Лариску з чоловіком.

— Ювілей проведемо вдома. Скромно, по-сімейному. Ти ж заробиш на стіл зі свого стартапу.