Життя без прикрасГолос у слухавці став таким гучним, що Віктор підвів голову. Ірина відсунула телефон від вуха.
— Вважає, що я з глузду з’їхала, — сказала Ірина.
— Близьким видніше. Заперечувати не стану.
Вона показала йому кулак і повернулася до розмови. За кілька хвилин прибрала телефон.
— Післязавтра приїжджає. Сказала, можу в неї залишатися скільки треба.
— От і добре.
— І звеліла надіслати твоє прізвище. Ще номер машини.
— Тямуща подруга.
— Я вже надіслала.
Віктор сів навпроти.
— Тепер знайдемо адвоката.
Він набрав Степана Литвака. Давній друг багато років займався постачанням, знайомих у нього було безліч. Історію він вислухав без звичних жартів.
— Є Данило Олійник. Спадкові справи, житло — це до нього. Щоправда, бере недешево.
— Мені важливо, щоб на справі знався.
За годину домовилися про зустріч після обіду. Ірина все ще намагалася заперечувати:
— Вікторе, я піду сама.
— Добре.
— І заплачу сама.
— Для початку дізнаємося вартість.
Вона сердито глянула на нього.
— З тобою сперечатися марно.
— На виробництві корисна риса.
До другої години вони дісталися невеликого офісу неподалік від центру. Данило Владиславович Олійник дав Ірині розповісти все, жодного разу не перебивши, і лише потім почав уточнювати:
— Коли ваша мати отримала квартиру?
— Ще не була вдруге заміжня. Їй залишили її батьки.
— Геннадій Вадимович коли-небудь володів нею?
— Ні.
— Ви самі дивилися документи?
— Давно бачила папери з маминим ім’ям. Тепер вони всі в нього.
— Це можна виправити, відомості запитаємо офіційно. — Олійник зробив запис. — Що із заповітом? Звідки ви про нього знаєте?
— Мама сказала, що оформила. Називала Єршову.
— Від дня її смерті минуло двадцять чотири дні?
— Так.
— У такому разі строку ви не пропустили. На заяву про прийняття спадщини відводиться шість місяців від дня смерті. Поновлювати його через суд зараз не потрібно.
Ірина видихнула.
— А її чоловікові половина дістається автоматично?
— Ні. Якщо до шлюбу квартира належала Клавдії Кирилівні й спільною власністю не стала, подружньої половини в Геннадія Вадимовича немає.
— Але ж він чоловік.
— При спадкуванні за законом це враховувалося б. Спершу треба знайти заповіт.
— Якщо там зазначена я?
— Перевіримо, чи може вітчим отримати обов’язкову частку всупереч заповіту.
— У яких випадках може?
— Наприклад, якщо чоловік або дружина спадкодавця непрацездатні й є передбачені законом підстави.
— Йому п’ятдесят два роки.
— Він працює? — запитав адвокат.
— Так, у нього сервіс, ремонтують техніку.
— Інвалідності немає?
— Ні.
— На утриманні вашої матері не перебував?
— Не перебував.
— Поки що явних підстав для обов’язкової частки я не бачу. Але висновок зможу дати лише після вивчення документів.
Ірина помовчала.
— Виходить, він мене обдурив.
— Поки що встановили лише те, що самої заяви «Я чоловік, тому квартира моя» недостатньо.
Віктор втрутився:
— А як бути із замками? Він змінив їх і не дає їй увійти.
— Із цим розбиратимемося окремо. Зараз займемося спадковими правами. Не захоче звільняти житло — доведеться домагатися цього законним шляхом.
— Судитися? — запитала Ірина.
— Якщо знадобиться, так.
Вона опустила очі.
— Скільки коштують ваші послуги?
Олійник назвав ціну початкового супроводу. Судову роботу, пояснив він, оплачують окремо, поетапно. Ірина завмерла.
— Ми можемо сьогодні підписати договір? — запитав Віктор.
Вона повернулася до нього:
— Ні.
— Чому ні?
— Тому що розбиратися із цим маю я.
Адвокат закрив теку.
— Питання оплати обговоріть між собою. Але сперечатися про це ціною строків прийняття спадщини я б не радив.
Біля машини Ірина зупинила Віктора:
— Навіть не здумай.
— Пізно, вже надумав.
— Вікторе, це дорого.
— Звідки ти знаєш, яка сума для мене велика?
— У тебе на обличчі написано.
— Непереконливо.
— Ми другий день знайомі.
— Пам’ятаю.
— І ти стільки викладеш за чуже житло?
— За послуги адвоката.
— Не чіпляйся до слів.
— Я не купую тобі квартиру. Плачу людині, яка допоможе зрозуміти, що тобі належить.
Ірина відвернулася.
— Таких грошей я прийняти не можу.
— Нехай будуть у борг.
— Відсотки передбачені?
Поділіться враженням від історії
1Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.
Поруч з ім’ям покажемо країну — її визначаємо за IP-адресою; саму адресу не показуємо, а для захисту від спаму зберігаємо лише її зашифрований відбиток.
Величезне задоволення.