Життя без прикрасЗвідки в пенсіонера взялася сума, здатна шокувати навіть столичного банкіра, залишалося величезною загадкою для всього під’їзду. Тамара Антонівна, яка прибігла до них наступного дня під приводом перевірки здоров’я синочка, аж заходилася жовчю просто в передпокої. Її обличчя скривилося від непідробної пекучої образи.
— Тридцять мільйонів у цього старого замшілого пня! — голосила свекруха, топчучи брудними черевиками чистий килимок. — Ми тут копійки рахуємо. Якби мій Олексійко такі гроші мав, він би вже в замку жив. Немає справедливості у світі. От немає. Ну навіщо йому стільки? Однаково скоро помре. А гроші держава б забрала.
Ірина тоді, напоївши чаєм, провела додому свекруху, що бризкала слиною через чуже багатство. А от її батько Микола Борисович, людина сувора й конкретна, відреагував на новину про пограбування інакше. Наступного дня до квартири приїхали міцні, похмурі хлопці з перфораторами, дротами й пластиковими коробами. Микола Борисович оплатив і встановив сигналізацію з об’ємними датчиками в усіх кімнатах і прямим виведенням сигналу на пульт групи швидкого реагування. На стіні в передпокої з’явилася акуратна пластикова панель із кнопками. Червоний діод почав дратівливо блимати в темряві, відлякуючи непроханих гостей.
Вразливою ланкою в цьому високотехнологічному ланцюзі безпеки виявився лише Олексій. Його мозок, перевантажений думками про власну важливість, навідріз відмовлявся запам’ятовувати чотиризначний пін-код. Двічі він викликав наряд просто тому, що плутав цифри, впадав у паніку й починав тиснути на всі кнопки поспіль. Після другого штрафу за хибний виклик, сплаченого, звісно, з гаманця Ірини, було ухвалено жорстке логістичне рішення.
Олексій ішов на роботу першим. Ірина ставила квартиру під охорону й ішла сама. Повертався Олексій пізніше. Ірина сама вимикала систему, коли приходила додому. Код чоловікові більше не довіряли. Він бурчав про приниження свого статусу, але брати на себе відповідальність категорично відмовлявся. Рутина усталилася, сигналізація цокала. Дід Іван з’їхав, а Тамара Антонівна й далі тягнула гроші із сина з подвоєною силою, скаржачись на стрибки тиску від потрясінь.
Поділіться враженням від історії
1Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.
Поруч з ім’ям покажемо країну — її визначаємо за IP-адресою; саму адресу не показуємо, а для захисту від спаму зберігаємо лише її зашифрований відбиток.
Нахабство не має меж.