Share

Дитяча хірургиня Марина вже підписувала виписку, коли дівчинка смикнула її за халат

Федорович дивився на неї поверх окулярів секунд п’ять.

— У поліції. Тьху. Є в тебе хтось?

— Знайдеться.

Слідчий Шульга приїхав до відділення ввечері в цивільному. На посту відрекомендувався консультантом із департаменту. В ординаторській він розклав на столі диктофон, бланки й слухав 20 хвилин, не перебиваючи.

Потім сказав:

— Висновок лабораторії — це добре. Свідчення дитини семи років — це слабко. Флакон без відбитків, процедура вилучення — це майже ніщо. Будь-який адвокат рознесе вщент. Ви маєте рацію, лікарко. Потрібна передача на гарячому.

Він постукав пальцями по столу.

— Вона приходить щодня, з четвертої до шостої, — сказала Оксана. — Батька попереджено, що всі препарати — через мене.

— Отже, якщо вона понесе краплі в обхід заборони, це вже поведінка. А якщо у флаконі знову буде талій, це вже склад злочину.

Шульга сховав диктофон.

— Дитину з палати приберемо під приводом. У тумбочку — муляж, порожній флакон, щоб вона бачила: старий майже скінчився, треба оновлювати. Камеру поставимо сьогодні вночі. У мене є санкція на приховану роботу за матеріалами лабораторії. Ваше завдання — поводитися як завжди. Зможете?

— Я дитяча хірургиня, — сказала Оксана.

— Я десять років кажу дітям, що боляче не буде.

Шульга хмикнув уперше за всю розмову.

Наталія прийшла наступного дня о 16:15. Оксана побачила її з ординаторської крізь прочинені двері. 32 роки, світле пальто, акуратний хвіст, пакет із дитячого магазину. З пакета стирчало вухо плюшевого зайця. Підбори простукали по лінолеуму. Цок-цок. Скрип на повороті. Цок.

Біля палати номер чотири Наталія зупинилася, постояла дві секунди, поправила волосся — жест перед дзеркалом, тільки дзеркала не було — і ввійшла. Оксана долічила до десяти й пішла слідом.

Оля сиділа на ліжку. Її повернули до палати за годину до цього. Шульга вирішив, що без дитини сцена не складеться, але в сусідній палаті за стінкою сиділи двоє його людей, а під стелею в датчику диму працював об’єктив.

— Зайчика тобі принесла. Дивися, який пухнастий.

Наталія сиділа на краю ліжка впівоберта.

— А це що в нас, розмальовка? Яка ж ти в нас художниця ростеш, татова гордість….

Вам також може сподобатися