Життя без прикрас
— Богдане, я ж ніколи раніше нічого у вас не просила. Але зараз вирішується, чи житиме Даня.
Оксана стояла посеред бездоганно облаштованої вітальні й обома руками тримала теку з медичними висновками. Пальці побіліли так, ніби вона стискала не картон, а край прірви. Усередині лежали результати обстежень, висновки лікарів і розрахунок вартості лікування — усе, на що тепер перетворилося її життя. Їй бракувало одного мільйона: для брата ця сума була невеликою частиною обігу, а для її сина означала можливість знову дихати без болю і страху.
Богдан розвалився на світлому шкіряному дивані й ліниво поправляв на зап’ястку важкий дорогий годинник. На його доглянутому обличчі не відбивалося нічого, крім роздратованої нудьги, ніби сестра прийшла не з проханням урятувати дитину, а відволікла його дрібницею. Лариса сиділа поруч у глибокому кріслі, підібгавши ноги в шовкових штанах, розглядала свіжий манікюр і час від часу кидала на Оксану гострі, невдоволені погляди.
— Ти чуєш сама себе? — нарешті промовив Богдан. — Який іще мільйон? Гроші в мене не лежать пачками в шухляді. Вони вкладені в справу. Я щойно отримав велике замовлення, і зараз кожна вільна сума потрібна бізнесу. Варто витягти її з обігу — почнуться затримки, зірвуться зобов’язання. Ти взагалі уявляєш, що таке нестача обігових коштів?
Оксана відчула, як до горла підступає нудота.
Поділіться враженням від історії
0Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.
Поруч з ім’ям покажемо країну — її визначаємо за IP-адресою; саму адресу не показуємо, а для захисту від спаму зберігаємо лише її зашифрований відбиток.