Життя без прикрасОстаннє слово вона так і не вимовила. Воно стало впоперек горла й не давало вдихнути. Оксана почала терти великим пальцем вказівний — ця стара звичка завжди виказувала її відчай.
— Тільки не влаштовуй виставу, — протягнула Лариса, зробивши маленький ковток трав’яного чаю. — Лікарі люблять залякувати, їм вигідно витягувати гроші. Дочекайтеся безплатної операції в місцевій лікарні. Навіщо неодмінно їхати в іншу країну? Ми з Остапом теж хотіли відпочити на віллі біля моря, але довелося обрати інший курорт: він вклався в новий проєкт. Труднощі зараз у всіх. Треба співмірювати бажання з можливостями.
Оксана кілька секунд дивилася на неї, ніби намагалася впізнати знайоме обличчя. Для Лариси труднощами називалася заміна одного дорогого курорту іншим. Вона вимовляла це з образою людини, якій справді довелося чимось пожертвувати. Для Дані ж очікування означало смерть.
— Безплатної черги чекати пів року. У нього немає цих шести місяців, — тихо сказала вона, а тоді її голос зірвався. — Я продала машину й усі прикраси, взяла три кредити, удень працюю в одному місці, увечері — в іншому. Більше мені продавати нічого. Не вистачає лише цієї суми. Я все поверну, хай навіть на це підуть роки. Вестиму твою бухгалтерію безплатно стільки, скільки буде потрібно. Я не прошу подарунка, Богдане. Будь ласка.
Коліна в неї затремтіли, і вона ледь не опустилася перед низьким блискучим столиком. Брат підхопився раніше, різко розправив поли дорогого піджака й подивився на неї згори вниз.
— Годі істерики. Я вже сказав: вільних грошей немає. І взагалі, треба було думати, перш ніж народжувати дитину без надійного чоловіка, а потім ходити до рідних із простягнутою рукою. Ми ж попереджали, що твій художник утече. Так і сталося. Це твої труднощі, Оксано, і перекладати їх на нас не треба. Ми вміємо захищати особисті кордони.
Вона повільно підвелася.
— Після мами лишилася дача. Перед смертю вона просила нас продати її, якщо комусь із родини знадобиться допомога. Ви вмовили мене відмовитися від своєї частки заради ваших справ. Я підписала все, що ви принесли, і нічого не вимагала навзаєм. Мені здавалося, що між близькими не рахують вигоду, бо в біді родина все одно не покине.
Богдан скривився.
— Та та дача коштувала копійки. Усе, що від неї лишилося, давно вкладено. Не роби з нас безсердечних людей: так склалися обставини. Звернися до благодійних фондів, запиши відео для соціальних мереж. Там обов’язково хтось відгукнеться.
Між Оксаною та молодшими ніби піднялася товста прозора перегородка. Вони бачили її й чули кожне слово, однак достукатися до них було неможливо. За стіною лишалися дорогі меблі, бездоганні чашки, вигідні угоди й доглянуті руки. По цей бік були лікарняний запах і Даня, який перестав просити відвести його до зоопарку, бо вже не міг довго ходити.
Поділіться враженням від історії
0Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.
Поруч з ім’ям покажемо країну — її визначаємо за IP-адресою; саму адресу не показуємо, а для захисту від спаму зберігаємо лише її зашифрований відбиток.