У ліфті вона подумала, що вперше за весь час роботи тут їй не треба було видихати в коридорі. Розмова була важка, але не тиснула. Це була потрібна важкість.
Вона натиснула 12 і поїхала вниз. Понеділок почався не з правок до презентації. О 8:50 Оксана зайшла в ліфт на першому поверсі й зіткнулася з Черненком.
Буквально. Він виходив. Вона заходила.
Вони опинилися за пів метра один від одного. Черненко подивився на неї так, як дивляться на дрібну перешкоду на дорозі. Без злості, але з виразним відчуттям, що перешкоду треба прибрати.
«Коваль», — сказав він. Не вітаючись. «Доброго ранку», — сказала вона.
«Затримайтеся на хвилину». Це не було проханням. Оксана вийшла з ліфта назад.
Черненко відійшов від потоку людей до стіни. Вона стала навпроти. «Мені сказали, що ви підписали постійний контракт», — сказав він.
«Так». «Наприкінці минулого тижня Левченко відхилив моє заперечення». «Я знаю».
Черненко дивився на неї з тим самим виразом. Спокійним, важким, без поспіху. «Ви розумна дівчина», — сказав він.
«Розумні люди розуміють, що в будь-якій структурі є ті, з ким вигідно дружити, і ті, з ким невигідно». Пауза. «Левченко сильний. Але в нього немає контрольного пакета. У мене 23 відсотки. Це варто мати на увазі».
«Дякую за інформацію», — сказала Оксана. «Це не інформація. Це порада».
«Я зрозуміла», — сказала вона. «Але я аналітик, а не політик. Моя робота — рахувати чесно».
«Це я і робитиму». Черненко кілька секунд мовчав. «Ви вже вдруге говорите мені приблизно одне й те саме», — сказав він.
«Тому що це правда, і вона не змінюється». «Правда», — повторив він. Майже насмішкувато, але не зовсім.
«Правда в тому, що за пів року, коли Левченко перестане бути вам потрібен або ви перестанете бути потрібні йому, ви зрозумієте, як тут усе влаштовано». «Можливо», — сказала Оксана. «Але це за пів року. А зараз мені треба йти. У мене правки до презентації». Вона зайшла в ліфт.
Двері зачинилися. Руки вона тримала спокійно. Але в голові чітко зафіксувала розмову з Черненком біля ліфта в понеділок уранці.
Не пряма погроза — натяк. «Двадцять три відсотки». Це він вимовив не випадково…
