Життя без прикрас— Пріснуватий якийсь, — сказала вона, прицмокнувши.
Із шостої ранку я працювала, усе переробила за її вказівками, сил не лишилося — і знову погано. У мені щось змінилося.
— За маминим рецептом роблю. Він завжди вдається, — сказала я твердо.
— Матері теж по-різному готують, — усміхнулася вона й узялася за оселедець під шубою. Скуштувала, скривилася зі страдницьким виглядом. — Ні вже, цього їсти не стану. Шлунок у мене ніжний.
— Тоді, може, приготувати вам щось інше?
На спокій ішли останні сили.
— Ти мені ще й зухвалитимеш? Денисе! Денисочку!
На її виття чоловік ускочив майже відразу, з покупками в руках. Кинув пакети на стіл.
— Що сталося, мамо? — Він дивився то на неї, то на мене.
— Дружина твоя мене ображає! Сказала їй тільки, що оселедчик зіпсований, а вона відповіла… Навіть повторювати соромно!
Свекруха схлипнула й приклала серветку до цілком сухих очей.
— Ірино, поясниш? — Денис повернувся до мене зі злістю в погляді.
— Я запитала, чи не зробити іншу страву, якщо Тамару Василівну не влаштовує шуба.
Тепер злилася і я.
— Чуєш, яким тоном! — заридала свекруха, хапаючись за серце. — Я тут чужа, виходить? Навіть про їжу слова сказати права не маю?
— Ірино, вибачся перед мамою, — наказав Денис.
— За що? Що запропонувала приготувати їй інше?
Я відмовлялася вірити, що ця розмова відбувається зі мною.
— Негайно проси пробачення, — повторив він, дивлячись на мене як на чужу.
— За те, чого я не робила, вибачатися не буду.
Я дивилася йому просто в очі. Обличчя чоловіка перекосилося, застигло жорсткою маскою. Ми були одружені три роки, але таким я побачила Дениса вперше.
— Тоді вали до спальні. За столом тобі робити нічого.
Між нами наче впав камінь.
— Що? — Я не могла перевести подих.
— Не розчула? До кімнати марш. Посидиш, поки не навчишся поважати старших.
На обличчі Тамари Василівни майнула переможна усмішка й одразу змінилася стражданням. Денис стояв зі схрещеними руками, наче кам’яний. Я повернулася й вийшла; ноги підгиналися.
Це маячня. Я цілий день готувала новорічний стіл — невже він міг мене з-за нього вигнати?
Поділіться враженням від історії
0Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.
Поруч з ім’ям покажемо країну — її визначаємо за IP-адресою; саму адресу не показуємо, а для захисту від спаму зберігаємо лише її зашифрований відбиток.