Копіювання заборонено

Тексти Realish захищені авторським правом. Публікувати їх на інших сайтах, у соцмережах і групах без дозволу редакції не можна.

Копії у Facebook ми оскаржуємо: їх видаляють, а за повторні порушення сторінки й групи можуть заблокувати.

Поділитися історією можна посиланням.

За кілька хвилин до реєстрації Іра зрозуміла, що поруч не її наречений, але вирішила не зупиняти весілля

Частина 6 з 18

Іра повільно подивилася в кінець коридору. З-за дверей свекрухи не долинало ані звуку, світла теж не було. Як для людини, що спить, здалося Ірі, там було навіть надто тихо.

Уранці в будинку пахло свіжою кавою. На веранді вже накрили стіл; Оксана Петрівна сиділа у світлому кашеміровому костюмі, поклавши біля ліктя телефон. Навпроти неї Максим, одягнений у домашній светр Дениса, дивився в чашку.

Коли з’явилася Іра, він підвівся. Свекруха ледь помітно насупилася: Денис ніколи не вставав, коли заходила жінка.

— Доброго ранку, Ірочко. Вдалося виспатися на новому місці?

— Чудово, — усміхнулася Іра. — Тиша у вас. Мабуть, навіть надмірна.

Оксана Петрівна підвела очі. Іра тим часом наливала каву, зберігаючи безтурботний вираз обличчя. Жодна з них не заговорила про аркуш біля спальні.

— Завтра о десятій годині нас чекають у нотаріуса, — ніби ненароком нагадала свекруха. — А в середу — Лісовський.

— Добре, — кивнула Іра. — Я сьогодні вдень до міста з’їжджу, до подруги.

— Сама? — пожвавішала Оксана Петрівна. — Звісно, поїдь, розвійся трохи. Денискові однаково треба відлежатися.

Зустрівшись з Ірою очима, Максим ледь хитнув головою. У його кишені був аркуш із її номером, виведеним великими друкованими літерами.

За кутовим столиком кафе Ольга чекала з блокнотом і пошарпаним Сімейним кодексом, з якого стирчали кольорові закладки. Іра виклала все в тому порядку, як дізнавалася сама: родимка, ліва рука, ключ, нічний блокнот. Потім — Балі, Марина, записка біля спальні. Подруга не перебивала, лише постукувала по столу ручкою.

— Двадцять років тебе знаю, — нарешті сказала Ольга, знімаючи окуляри. — Але такого навіть від тебе не чекала. Ти усвідомлюєш, що вчора сталося?

— Так. Я погодилася на шлюб із людиною, якої в документах немає.

— Саме так. — Ольга розгорнула кодекс. — Для укладення шлюбу обоє мають бути присутні особисто й дати взаємну добровільну згоду. Денис Бондар там не стояв, згоди не давав. Умови порушено, отже, є підстава визнати шлюб недійсним. Зробити це може тільки суд, причому від дня реєстрації — наче шлюбу взагалі не існувало. Звернутися з позовом має право й той із подружжя, чиї права порушили. Тобто ти. Коли вирішиш.

— Але ж я знала, — тихо промовила Іра. — Зрозуміла ще в залі. І нічого не сказала.

Ольга відповіла не одразу.

— Скажу чесно: тобі це нічим не загрожує. Наречений був відсутній — це факт, і підстава для визнання шлюбу недійсним через твоє мовчання нікуди не зникає. Обман був спрямований проти тебе. Ти промовчала заради людини, якій погрожували лікарнею. Суд зрозуміє, чому ти так учинила, особливо якщо ти сама докладно все поясниш і нічого не приховуватимеш. Тому зараз візьми телефон і докладно напиши мені на пошту, як усе відбувалося. З усіма подробицями. Надіслати треба сьогодні. І більше не дій сама: про кожен крок повідомляй мені.

Іра почала друкувати. Подруга перегорнула сторінки.

— Тепер про понеділок, — провадила Ольга. — Шлюбний договір дозволяє зробити спільним навіть те майно, з яким люди одружилися. Один твій підпис — і будинок із землею вже спільні. Гадаю, поруч покладуть довіреність на чоловіка, що дозволяє продати твою частку. Ти підпишеш, через тиждень із Балі повернеться справжній Денис. Довіреність на його ім’я, паспорт його. Так ділянка й дістанеться Лісовському.

В Іри похололи пальці.

— Виходить, підписувати не можна нічого.

— Геть нічого. Ні договору, ні довіреності, ні того, що назвуть банківською формальністю. І Максимові підписувати не дозволяй.

— Він уранці встиг передати мені ще записку, поки мати розмовляла телефоном. Його часткою у фірмі розпоряджається вона, за довіреністю. Він оформив її після смерті батька, у двадцять три роки.

— А рішення суду про його недієздатність немає?

— Немає. Вона тримає його довідками свого лікаря. Інакше навіщо їй боятися експертизи?

Ольга навіть повеселішала.

— Тоді довіреність можна скасувати хоч зараз. Він іде до нотаріуса, оформлює скасування. Мати отримає повідомлення й діяти від його імені більше не зможе. Повідомити потрібно також тих, перед ким вона представляла його інтереси, — у цьому разі фірму. Але знадобиться власний паспорт Максима. Де документ?

— Гадаю, у матері. А що робити з клінікою? Його вже тримали там два місяці…
Яке враження залишила історія?
Оберіть одну реакцію — її можна змінити.
Слово читачам

Поділіться враженням від історії

0

Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.

Залиште свій коментарЗначок підбереться за іменем сам — або .
Без реєстрації

Поруч з ім’ям покажемо країну — її визначаємо за IP-адресою; саму адресу не показуємо, а для захисту від спаму зберігаємо лише її зашифрований відбиток.

З вами траплялося схоже?Розкажіть свою історію — ми опублікуємо її на Realish. Імена та місця за вашим бажанням змінимо.Розповісти свою історію

Ще з рубрики «Весілля»

Усі історії рубрики