Життя без прикрасКоли її не стало, будинок спорожнів. Максим продав його, зайняв себе роботою і з часом повірив, що спогади заважають рухатися далі. Зараз знайомий запах зруйнував стіну, на зведення якої пішло двадцять років.
— Звідки ваша мати знала цей рецепт? — запитав він.
Юлія обережно перевернула м’ясо.
— Вона розповідала, що готувати її вчила Галина, ще в молодості. Але дещо мама потім змінила сама. Вважала, що традиції потрібно поважати, а вигадувати своє — не боятися.
— І записи її у вас залишилися? — Максим уважно подивився на Юлію.
— Так, зошит із рецептами. Там не лише перелік продуктів, а й поради. Мама, наприклад, забороняла готувати в поганому настрої: так починаєш випускати з уваги дрібниці.
Юлія додала соус. Максим упізнав його аромат так виразно, що сперся долонею на стіл.
— Повірити не можу… — прошепотів він.
— За самим запахом не можна судити, — роздратовано похитав головою Степан. — Подібні спеції добере будь-який досвідчений кухар.
— Що ж вам завадило?
Відповіді не було.
За кілька хвилин готова страва стояла перед Максимом. Він з’їв один шматочок, за ним другий і вже не приховував почуттів. Ніби навпроти знову була мати, а за вікном шумів вітер із тих давніх вечорів, коли життя здавалося зрозумілим і простим.
— Так, ось він, — тихо сказав Максим. — Я пам’ятаю саме такий смак.
Усміхнувшись із полегшенням, Юлія раптом згадала про важливе.
— У мене є мамина фотографія. Вона носила її із собою, а після її смерті знімок залишився в мене.
Із кишені дівчина дістала невеличку фотокартку з потертими краями й подала Максимові. Він глянув — і відразу зблід.
Молода Надія стояла біля старого заміського будинку поруч із маленькою дівчинкою. Дерев’яні двері, сад, кухонне вікно Максим упізнав: материн дім. Але ще дужче його вразила інша жінка на знімку. Позаду, поруч із Надією, усміхалася в об’єктив Галина.
— Звідки у вас ця фотографія? — голос Максима здригнувся.
— Мама берегла її все життя. Галина була їй майже рідною, вона сама так казала.
Він довго дивився на фотокартку. Виявилося, його з Юлією пов’язувало минуле, про яке він до цього вечора навіть не здогадувався.
Поділіться враженням від історії
0Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.
Поруч з ім’ям покажемо країну — її визначаємо за IP-адресою; саму адресу не показуємо, а для захисту від спаму зберігаємо лише її зашифрований відбиток.