Копіювання заборонено

Тексти Realish захищені авторським правом. Публікувати їх на інших сайтах, у соцмережах і групах без дозволу редакції не можна.

Копії у Facebook ми оскаржуємо: їх видаляють, а за повторні порушення сторінки й групи можуть заблокувати.

Поділитися історією можна посиланням.

«Я скоротив твої витрати на місяць!» — сказав чоловік, сидячи без роботи в моїй квартирі

Частина 3 з 8

Знизу, біля самих Ірининих ніг, долинуло обурене «няв». Мурка сиділа на задніх лапах, витягнувши шию, і дивилася в порожнє нутро холодильника з таким виразом морди, наче їй щойно плюнули в душу. Ірина повільно повернула голову. Роман стояв біля кухонного столу, гордо випнувши груди.

— Я урізав твої витрати на місяць. Набридло витрачати гроші на дурниці. — Він витримав драматичну паузу, явно насолоджуючись справленим враженням. — Відсьогодні я сам вестиму бюджет. Куди поділися твої продукти, гадки не маю. Скінчилися. Он крупи є. Вари та їж. Перловка взагалі топчик для травлення. Кишківник чистить як щітка. Але я ж не звір. Ось тобі дві тисячі на манікюр. Радій.

З цими словами він по-панському, широким жестом фокусника дістав із кишені штанів дві зім’яті тисячні купюри й кинув їх на кухонний стіл. Папірці спланерували на стільницю. Роман дивився на Ірину, явно чекаючи, що вона зараз застрибає до стелі від щастя, захоплена його щедрістю, і тут-таки побіжить по гаманець, щоб вручити йому весь свій заробіток.

Ірина не ворухнулася. Зовні вона була цілком спокійна. На обличчі не здригнувся жоден м’яз, зате в голові з шаленою швидкістю крутилися шестірні, аналізуючи вхідні дані. «Скінчилися», — сказав він. Цікаво: запаси сирого м’яса, риби, сирів та овочів на вісімнадцять тисяч фізично не могли скінчитися за дванадцять годин. Роман, звісно, мав апетит на заздрість, та навіть він не зміг би вмолоти два кілограми яловичини й заїсти їх кілограмом помідорів.

Отже, продукти покинули квартиру. Викинув? Виключено. Роман надто жадібний, щоб викидати добру їжу. Віддав друзям? У нього їх немає. Точніше, є віртуальні побратими по іграх, але живуть вони хто де. Їм стейка через оптоволокно не передаси. Продав сусідам? Роман боїться сусідів відтоді, як затопив поліцейського знизу й ховався в шафі, поки Ірина залагоджувала справу. Куди може подіти тридцять кілограмів їжі ледача, боягузлива, ласа до чужих грошей людина, щоб не морочитися з доставкою й напевно отримати готівку, та ще й швидко, за один день?

Відповідь спалахнула в Ірининій голові яскравою неоновою вивіскою. Мама Галина Леонідівна. Свекруха жила всього за три автобусні зупинки від них. Галина Леонідівна була жінкою із залізною хваткою, пенсіонеркою старого гарту, яка все життя пропрацювала бухгалтеркою на металургійному заводі. Вона знала ціну грошам, обожнювала акції та знижки й вважала, що копійка має не просто берегти гроші, а ще й приводити із собою копійок п’ять…
Яке враження залишила історія?
Оберіть одну реакцію — її можна змінити.
Слово читачам

Поділіться враженням від історії

1

Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.

Залиште свій коментарЗначок підбереться за іменем сам — або .
Без реєстрації

Поруч з ім’ям покажемо країну — її визначаємо за IP-адресою; саму адресу не показуємо, а для захисту від спаму зберігаємо лише її зашифрований відбиток.

З вами траплялося схоже?Розкажіть свою історію — ми опублікуємо її на Realish. Імена та місця за вашим бажанням змінимо.Розповісти свою історію
ЖенщинаНімеччина

Молодец мама прочистила мозги бездарному бессовестному сыночку а жене я бы посоветовала такого мужичка в три шеи из дому на кой ляд он ей нужен

Усі обговорення

Ще з рубрики «Відносини»

Усі історії рубрики