Копіювання заборонено

Тексти Realish захищені авторським правом. Публікувати їх на інших сайтах, у соцмережах і групах без дозволу редакції не можна.

Копії у Facebook ми оскаржуємо: їх видаляють, а за повторні порушення сторінки й групи можуть заблокувати.

Поділитися історією можна посиланням.

Вирішивши перевірити нареченого перед весіллям, вона сховала в його пальті жучок. А прослухавши запис через 3 дні

Частина 13 з 18

Стало зрозуміло, що слухати більше нічого. Тарас вимкнув пристрій. Усі троє сиділи мовчки.

Першою заговорила Катя. Вона ледь не плакала. — Як я могла в таке вляпатися? — промовила вона.

— Катю, нікуди ти ще не вляпалася, — м’яко відповів їй Тарас. — Але зауваж, це все завдяки пильності твоєї подруги. Давай уже на ти.

— Так, я припускала щось подібне, але все одно це шок, — зізналася Олеся. — І що мені тепер робити? — Катя безпорадно подивилася на Тараса й Олесю. — А поки що нічого.

— Роби вигляд, що нічого не знаєш. Завтра зранку я йду до начальства. Вибач, але мені треба дати їм це послухати.

— Навіщо? — вигукнула Катя. — А ти не хочеш покарати злочинця? Ти ж маєш розуміти, що на тобі вони не зупиняться. Скільки ще дівчат може постраждати? — Так, я розумію.

— І ще. У мене немає навіть його фотографії. Він не любить фотографуватися.

— Так він мені казав. — Ясно. Шифрувався просто, — хмикнула Олеся.

— Так, це я зараз розумію, але… — Катя навіть скрикнула, згадавши. — Ми ж сьогодні дуріли на дивані. Я його сфотографувала.

— Він потім вимагав усе видалити. Та одне фото я все ж лишила.

І Катя полізла у свій телефон.

І невдовзі перед Тарасом з’явилося зображення того, кого належало викрити в тяжкому злочині. — Уже дещо, — задоволено промовив Тарас. — Отже, діємо за планом.

— Ти, Катю, нічим себе не виказуєш. Завтра йдеш на іспит, потім отримуєш документи, нібито готуєшся до весілля. З ним завтра зустрічаєтеся?

— Він сказав, що не зможе, а післязавтра він уже вилітає. — Ага, вилітає. Тут він, голубчик, буде, — усміхнувся Тарас.

— Не хвилюйся. Пов’яжемо його і його спільників теж. Щоправда, навряд чи так швидко, але впораємося.

— То мені доведеться летіти? — Нікуди ти не полетиш. Я розумію, що цією справою займуться наші колеги зі служби безпеки, і вони вже завтра все розіграють як по нотах. Твоя справа зараз — не хвилюватися.

— Богдан цей поки ні про що не підозрює, і ти будь природною. А завтра все дізнаємося.

Як і сказав Тарас, справу одразу передали до служби безпеки, і там з’ясувалися цікаві подробиці.

Виявляється, з цим Богданом там уже були знайомі. Він уже підозрювався в подібних справах, тільки ніяк не могли взяти його на гарячому. А тут ось просто все на блюдечку…👉Продовження, натисніть на кнопку “Далі” під рекламою👇👇👇
Яке враження залишила історія?
Оберіть одну реакцію — її можна змінити.
Слово читачам

Поділіться враженням від історії

0

Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.

Залиште свій коментарЗначок підбереться за іменем сам — або .
Без реєстрації

Поруч з ім’ям покажемо країну — її визначаємо за IP-адресою; саму адресу не показуємо, а для захисту від спаму зберігаємо лише її зашифрований відбиток.

З вами траплялося схоже?Розкажіть свою історію — ми опублікуємо її на Realish. Імена та місця за вашим бажанням змінимо.Розповісти свою історію

Ще з рубрики «Весілля»

Усі історії рубрики