Вони працювали разом пів року. Дорошенко виявився саме таким, яким здавався: жорстким, вимогливим, іноді нестерпно уважним до дрібниць. Але якщо він обіцяв — виконував. Якщо говорив — відповідав за сказане. Коли ключові погодження були отримані, він запросив Оксану на вечерю в тихий ресторан без зайвого шуму.
— Хочу запропонувати вам увійти до ради нової компанії, створеної під цей проєкт, — сказав він, коли офіціант відійшов. — Не як найняту спеціалістку. Як партнерку. Частка на першому етапі — вісім відсотків.
Оксана дивилася на нього, не поспішаючи відповідати. Вісім відсотків у такому проєкті означали серйозну відповідальність і серйозні гроші.
— Чому я?
— Тому що в деяких питаннях я довіряю вам більше, ніж собі, — відповів він так само прямо. — І тому що ви не намагаєтеся мені сподобатися. Це цінніше, ніж здається.



















Поділіться враженням від історії
0Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.
Поруч з ім’ям покажемо країну — її визначаємо за IP-адресою; саму адресу не показуємо, а для захисту від спаму зберігаємо лише її зашифрований відбиток.