Свекруха зажадала зарплатну картку невістки

Частина 2 з 8

— Все одно не розумію, хіба тобі зараз не треба бути там? — спитав син, порпаючись у шафці в пошуках чаю.

Та свекруха відмахнулася, витягуючи з надр сумки величезну косметичку.

— Ви краще про інше подумайте. Як ми тепер тут розмістимося й вестимемо бюджет? Нас тепер троє, витрати зростуть. Оксано, дівчинко моя, ти ж розумієш, що в такі тяжкі часи родина має фінансово згуртуватися.

Слово «згуртуватися» у словнику Світлани Петрівни завжди мало одне значення: дайте грошей. Працюючи бібліотекаркою в районному центрі дозвілля, вона щиро вважала себе невизнаною аристократкою. Пенсія випаровувалася в перший тиждень на шовкові хустки, креми з екстрактом чорної ікри й походи до спа-салонів, де їй нібито лікували мігрень. Син регулярно підкидав їй купюри на життя, але апетити пенсіонерки зростали швидше за інфляцію.

А от Оксана, дружина Віктора, була для неї нездоланним фінансовим бар'єром, буквально монолітом між Світланою Петрівною та жаданими грошима. Обидві пані — Оксана й свекруха — чудово знали негласні правила цієї гри.

— Звісно, Світлано Петрівно. — Оксана зачинила ноутбук. Усмішка на її обличчі була яскравою й абсолютно непроникною. — Згуртуємося, перейдемо на антикризове меню. Гречка, курячі спинки на бульйон, капуста за акцією. Ми з Вітею якраз планували прискорено гасити іпотеку. Ваш приїзд — чудова нагода затягнути паски.

Обличчя свекрухи здригнулося. Кучерики трохи похилилися на правий бік.

— Які спинки? У мене ніжний шлунок. Мені потрібні форель на парі та авокадо. Лікар призначив збалансоване харчування.

— Отже, вам доведеться оформити на авокадо кредит, — відпарирувала Оксана, встаючи з-за столу. — Або брати підробіток. У нас суворо. Вітю, скажи мамі.

Віктор, який працював ризик-менеджером у великому банку, прокашлявся.

— Мамо, ну справді, у нас усе розписано. Ми два економісти, у нас замість ікони висить Excel-таблиця. Зайвих коштів на делікатеси немає.

Світлана Петрівна стиснула губи, перетворивши їх на тонку нитку. Її очі звузилися. У них читався чіткий бізнес-план рейдерського захоплення сімейного бюджету.

Наступного дня гра почалася всерйоз. Оксана повернулася з роботи ввечері й виявила на кухонному столі чек, притиснутий сільничкою. Чек був із магазину преміальної косметики на астрономічну суму. Поруч сиділа свекруха й демонстративно масажувала скроні.

— Оксаночко, — слабким голосом проспівала пенсіонерка. — У мене від стресу через ці труби вся нервова система вийшла з ладу, і обличчя вкрилося висипом. Довелося зайти до аптеки. Ой, до бутіка. Купила відновлювальну сироватку, розплатилася кредиткою. Ви ж мені закриєте борг? Я ж так страждаю. Довелося сюди приїхати, на тісне ліжечко…

Яке враження залишила історія?

Оберіть одну реакцію — її можна змінити.
Слово читачам

Поділіться враженням від історії

0

Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.

З вами траплялося схоже?Розкажіть свою історію — ми опублікуємо її на Realish. Імена та місця за вашим бажанням змінимо.Розповісти свою історію
Залиште свій коментарЗначок підбереться за іменем сам — або .
Без реєстрації

Поки що коментарів немає — будьте першими.

Читайте також