---
Павло скуштував Іриного сиру.
— Смак точнісінько такий самий. Ти бабусю пам’ятаєш? Я малим у неї сир із полиці цупив. Вона мене кропивою ганяла. А я все одно повертався по сир.
— Мамо, стривай, глянь, що тут пишуть: «У селі, де лишилося три хати, варять найкращий в області сир».
— Це хто написав?
— Обласна газета. Мамо, це ти на знімку? Про тебе ж написали!
— Уже двадцять років минуло, відколи я востаннє вдягала білий халат.
— А тобі ж так личить біле. Ну навіщо він забороняв? Статтю по всьому місту розіслали, навіть татові знайомі в себе виклали. Дивись, тут і нашу хату зняли, з новим дахом.
— Ти мені в серпні море обіцяв, — нагадала Жанна. — Обіцяв же.
— Поїдеш на море, потерпи.
— За які гроші, Вітю? Озирнися: магазин закриваєш, постачальники товару не везуть.
— Це тимчасово, Жанночко. Усе повернеться.
— Копійки рахувати? Не заради цього я з тобою.
— Жанно, та стривай. Глянь-но, Іриночка дах перекрила.
— Добрий вечір, Анатолію Івановичу.
— Вікторе, маю до вас розмову про хату й землю.
До Іри вони прийшли разом.
— Гарно виглядаєш, Іриночко, — сказав Вітя. — Сільське повітря.
— Чого тобі, Вітю?
— Знайомся: Анатолій Іванович, юрист.
— Договір купівлі-продажу від 2005 року, — сказав Анатолій Іванович. — Хату у вашого діда купив ваш чоловік. Купив у шлюбі, отже, хата спільна. В угоді її немає. Доведеться ділити заново: моєму довірителеві належить половина хати, землі й сироварні.
— Що ще за договір? Дід нічого не продавав. Я б знала.
— Багато чого ти не знала, Іро. Хто йому з пенсією допомагав, хто папери возив? Я.
— Тату, ти що робиш? Маму ти вигнав у розвалюху. А тебе самого тепер що сюди привело — сир?
— По своє прийшов, донечко.
— На укладення угоди — тиждень. Без угоди забудьте про роботу сироварні на цій землі.
— Мамо, дід і справді продав хату?
— Не знаю, Анечко.
— У тебе вночі світло горить, — сказав Павло.
— Рахую, Павлусю. Сироварня, корови, стелажі, хата. Щоб віддати половину, доведеться все продати. Він забере. Завжди забирає. Двадцять шість років забирав, я віддавала. І тепер віддам.
— Ти в коробці все до дна перечитала?


















Поділіться враженням від історії
0Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.
Поруч з ім’ям покажемо країну — її визначаємо за IP-адресою; саму адресу не показуємо, а для захисту від спаму зберігаємо лише її зашифрований відбиток.