Після двох років ув’язнення Ірина повернулася до колишньої фірми мити туалети

Частина 6 з 9

— Проходьте, — секретарка зневажливо кивнула головою в бік кабінету.

Віктор Павлович, побачивши Ірину, всміхнувся й похитав головою.

— Ну й навіщо ви прийшли? — запитав він. — Не розумію.

— Вікторе Павловичу, я хочу продовжити роботу у вашій фірмі, — рішуче відповіла Іра. — Я хочу, щоб ви мені повірили. Я хороша спеціалістка, і я не винна в тому, за що відсиділа два роки.

— У тому, що ви гарний фахівець, я анітрохи не сумніваюся, — всміхнувся Віктор Павлович. — Поліція так і не знайшла, куди ви поділи ті гроші.

— Вікторе Павловичу, я тоді казала й зараз повторю: я не винна.

— А хто тоді? Поліція всіх перевіряла.

— То, може, так і перевіряла?

— Бачу, у вас усі навколо винні, а ви кришталево чесна! — Віктор Павлович підвищив голос. — Ідіть, інакше я викличу охорону.

— Вибачте, — Іра раптом знітилася. — Я думала, ви мене почуєте. Вибачте, мені просто дуже потрібна робота.

Вона вже попрямувала до дверей, як начальник її гукнув:

— Ірино! Я розумію, що після в’язниці вам буде складно знайти роботу за фахом та й узагалі будь-яку роботу. Можу запропонувати вам одну посаду.

— Яку? — очі Ірини вдячно блиснули.

— У нас серйозно захворіла прибиральниця Олена. Вона прибирає в туалетах. Ось цю посаду я й хочу вам запропонувати.

Іра змінилася на лиці. Їй, випускниці престижного вишу з червоним дипломом, запропонували мити туалети. Вона гнівно подивилася на начальника, але відразу ж її осяяла інша думка: це хоч якийсь шанс зачепитися на фірмі й провести власне розслідування.

— А знаєте, — тихо відповіла вона шефові, — я згодна.

Віктор Павлович лише кивнув у відповідь і зателефонував до відділу кадрів. Так Ірина стала прибиральницею там, де раніше була блискучою фахівчинею. Усі, хто знав Іру, побачивши її у формі прибиральниці з відром і ганчіркою, лише знизували плечима. Колишня колега Дарина, з якою вони разом прийшли на фірму, якось навіть сказала:

— Іро, ну хіба можна так себе не поважати? Уже краще б пішла на ринок перебирати гнилі овочі.

— От і перебирала їх, — всміхнулася Іра. — Я в зоні перебирала картоплю для їдальні, знаю, що це таке. Ти не переживай за мене. Помию унітази, не зламаюся…

Яке враження залишила історія?

Оберіть одну реакцію — її можна змінити.
Слово читачам

Поділіться враженням від історії

0

Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.

Залиште свій коментарПісля імені з’явиться ваш кольоровий значок.
Без реєстрації

Поки що коментарів немає — будьте першими.

Читайте також