Вівчарка видала низький ритмічний звук. Андрій чув його багато разів і не міг помилитися: так Скай попереджав про наближення небезпеки. Пес різко гавкнув — один раз, потім удруге. Коротко, вимогливо, закликаючи людину діяти.
Розпорядник звелів прибрати тварину. Денис зробив крок, але Скай відповів стриманим гарчанням. Кінолог зупинився й сказав, що за весь час вівчарка жодного разу не подала хибного медичного сигналу.
Роман вийшов з-за дерева. «Собака подає сигнал. Дівчинку треба перевірити!» Не зважаючи на розпорядника, він підійшов до Андрія. «Ви мене не знаєте. Я Роман, брат Марини. Раніше я був військовим медиком. Такі тварини вловлюють зміни, яких людина може не помітити. Це не прощання. Скай повідомляє про її стан».
В Андрієві зіштовхнулися лють і надія. Надія була страшнішою, бо могла знову відібрати в нього доньку. «Моя донька померла. Це підтвердили лікарі». Роман відповів жорстко: «Лікарі теж помиляються. Я бачив стани, за яких ознаки життя майже неможливо вловити. Якщо собака подає сигнал, Софію треба оглянути ще раз».
Розпорядник говорив про правила й нову травму для родини. Роман зажадав відкрити кришку. Натовпом прокотився гомін, отець Петро стривожено наблизився. Роман не відводив очей від Андрія: якщо він помиляється, то піде й прийме будь-які наслідки, але ціна відмови від перевірки може виявитися незрівнянно вищою.
Андрій згадав Наталію Довженко та її слова про збережені глибокі реакції. Подивився на Ская, який тремтів від напруги, і промовив, що це його дитина. Поки лишається бодай найменша можливість, він не дозволить закрити труну.
Із задніх рядів пролунав спокійний жіночий голос. Наталія Довженко, яка консультувала Софію й знала про суперечливі показники останнього обстеження, теж прийшла на церемонію. Тепер вона пробиралася до труни й підтверджувала: перед зупинкою серця дані були неоднозначними, тому екстрена повторна оцінка мала медичні підстави.
Розпорядник зблід і повторив, що такого ще не траплялося. Тоді Андрій запропонував йому викликати поліцію. Максим Гончар, який стояв серед колег, вийшов уперед і взяв відповідальність за проведення термінової перевірки на себе.
Подальше здавалося нереальним. Денис телефонував у швидку, Роман коротко пояснював Наталії свій досвід, поліцейські звільняли місце. Скай посунувся до краю, але й далі торкався труни лапою, поки двоє чоловіків знімали кріплення.
Кришку підняли. Софія лежала на білій тканині в синій сукні з ромашками. Обличчя лишалося спокійним, тіло — цілком нерухомим. Для всіх, хто дивився збоку, дівчинка нічим не відрізнялася від померлої.
Натовп ніби перестав дихати. Андрій бачив доньку, але не міг змусити себе наблизитися: надія тягнула його вперед, а пам’ять про лікарняну палату стримувала на місці. Скай стояв біля краю й не зводив очей з обличчя Софії. Його колишня різкість зникла, однак робоча зосередженість зберігалася. Саме вона змусила Наталію й Романа діяти без зволікання, не дозволяючи загальному жахові перетворити перевірку на порожній ритуал.
Роман нахилився й приклав пальці до її шиї. Минуло кілька довгих секунд. Він змінив положення руки, затримав подих, зосередився. Потім підвів голову й сказав, що відчуває пульс — украй слабкий і рідкісний, але справжній.
Андрій похитнувся. Наталія негайно перевірила дихання, пульс і реакцію зіниць. Лікарка підтвердила, що мінімальна відповідь збереглася: перед ними міг бути найглибший каталептичний стан, помилково прийнятий за смерть.
Ноги Андрія підломилися, він опустився навколішки. Усе довкола розпалося на окремі звуки — плач, команди, сирену, що наближалася, важке дихання собаки. Крізь цей шум пробивалася одна неможлива думка: Софія жива.
Максим вимагав телефоном негайно підготувати перевезення до дитячого центру. Люди звільняли доріжку, але не розходилися. За кілька хвилин похоронна церемонія перетворилася на рятувальну операцію. Скай зістрибнув із кришки й зайняв місце поруч із дівчинкою — так само, як робив під час її нападів. Тепер ніхто не сумнівався: він відчув життя там, де люди й апаратура вже поставили крапку.
Поки Роман стежив за ледь помітним диханням племінниці, Андрій тихо запитав, чи справді той брат Марини. Чоловік підтвердив і попросив залишити пояснення на потім. Зараз значення мало тільки одне — встигнути доправити дитину до лікарів…
