Ірина прийшла до багатого будинку шукати роботу, але її увагу привернула одна деталь

На той час Ірина розбиралася в марках одягу. Прості на вигляд футболка та джинси молодого чоловіка були дизайнерськими й коштували дорого; кросівки продавалися в італійському бутіку, доступному небагатьом у їхньому місті. Та не лише речі виказували в ньому того, на кого вона чекала. Постава, погляд, уся манера триматися свідчили про те саме. І цей принц, за яким вона майже полювала, сам обрав її.

Максим милувався нею відверто, без несміливості, анітрохи не приховуючи ні цікавості, ні захоплення. Зовсім інакше дивився на неї Денис. Утім, хіба можна порівнювати охоронця торговельного центру з принцом? Вони познайомилися, розговорилися, й Ірина не шкодувала усмішок: знала силу цієї своєї зброї. Максим усміхався у відповідь. Трохи згодом він прямо сказав, як йому подобається її усмішка, а потім обсипав її компліментами з голови до п'ят. Від них серце то тремтіло, то стискалося.

Та сама іскра з романів, раніше незрозуміла Ірині, тепер проскочила між ними. Вони ледве познайомилися, а жодної ніяковості не було. Обох тягнуло одне до одного, хотілося залишатися поруч, дізнаватися більше. Після тієї зустрічі почалися побачення.

Зізнатися, що вона продавчиня, Ірині було трохи тривожно. Бутік хоч і брендовий, але все ж таки магазин; мабуть, Максим охочіше почув би, що вона студентка. Однак він поставився до цього спокійно. Ані її минуле, ані нинішні обставини, схоже, особливо його не цікавили. Наче все це не мало значення.

Ірина відчувала, що зацікавила його, і на кожному побаченні намагалася зачарувати ще дужче. Вона стежила за тим, як Максим відгукується на те, що відбувається, з його емоцій намагалася вгадувати думки — і, як їй здавалося, зазвичай не помилялася. Стосунки вона вибудовувала ретельно, змінювалася залежно від його бажань. Ця гра захоплювала її: доводилося весь час бути уважною, помічати, що йому приємне, а що здатне відштовхнути. Заради мети Ірина була готова пристосовуватися знову й знову.

Удавати доводилося постійно. Кисле шампанське, яке любив Максим, Ірині не подобалося. Фільми, обрані ним для походу в кіно, бували нудними, а частіше вона взагалі їх не розуміла. Та він бачив дівчину, чиї смаки цілком збігалися з його власними. Щоб розмовляти про те, що цікавило Максима, Ірина читала про мотоцикли, футбол, стежила за економічними новинами. Власні захоплення й бажання вона поки відклала.

Вона послідовно закохувала його в себе. Довгоочікуваний принц нарешті з'явився, звернув на неї увагу — такої можливості не можна було змарнувати. До того ж Ірина вже знала про його сім'ю: батько Максима був успішним підприємцем, добре відомим у місті. До олігархів батькам було далеко, але жили вони заможно, в елітному котеджному селищі. Синові купили квартиру в центрі.

У цій квартирі Ірина невдовзі почала залишатися на ніч. Максим казав, що не хоче її відпускати. Отже, її старання давали результат. Спочатку йому сподобалася лише її краса, але що довше вони спілкувалися, то сильніше він до неї прив'язувався.

— Іноді мені здається, що я знайшов свою половинку, — зізнавався він. — Я ще ні з ким не почувався так добре й вільно. Ти розумієш мене з пів слова. І треба ж, як у нас збігаються смаки!

Вона відповідала усмішкою. Саме таких слів і чекала: усе йшло так, як вона задумала. Максим не відразу, поступово, але справді покохав дівчину з бідної родини.

Про батьків вона все-таки розповіла, обравши слушну мить. Приховувати їхнє існування не мало сенсу. На той час Максим був настільки зачарований Ірою, такою несхожою на його колишніх дівчат, що її зізнання його не відштовхнуло.

— Як ти взагалі можеш жити з ними? — сказав він. — Мені хочеться, щоб моя кохана жила серед речей, гідних її. Залишайся в мене. Нам же добре вдвох.

Разом із запрошенням він простягнув їй ключі від квартири. Так Іра переїхала до Максима — зробила великий крок до свого головного бажання, вдалого заміжжя.

Гарна квартира тепер стала її домом. Час від часу Максим переказував гроші їй на картку: хай потішить себе, йому так подобалося бачити її усмішку. Багато з того, про що вона мріяла, вже справдилося. Але заспокоюватися Іра собі не дозволяла. Сьогодні він зачарований, а завтра знайде іншу й виставить її за двері. Таке цілком могло статися.