Копіювання заборонено

Тексти Realish захищені авторським правом. Публікувати їх на інших сайтах, у соцмережах і групах без дозволу редакції не можна.

Копії у Facebook ми оскаржуємо: їх видаляють, а за повторні порушення сторінки й групи можуть заблокувати.

Поділитися історією можна посиланням.

Юлія приготувала страву за маминим рецептом, але шеф-кухар видав її за свою перед впливовим гостем

Частина 3 з 7

Юлія зблідла, але голови не схилила.

— Нічого чужого я собі не приписую. Сьогодні людей бракувало, тож я й запропонувала допомогти. Приготувала за маминим рецептом, щоб відвідувачі не залишилися без вечері.

— Твоя робота — обслуговувати гостей! — різко кинув Степан. — Втручатися в мою роботу тебе не просили.

— Досить, — спокійно зупинив його Максим.

Шеф замовк після одного слова. Дорош знову подивився на Юлію.

— Назвіть ім’я вашої матері.

— Надія Комарова.

Обличчя Максима раптом змінилося. Наче він намагався видобути з глибин пам’яті щось важливе, давно забуте.

— Надія Комарова… — повільно повторив він.

— Ви були знайомі? — здивувалася Юлія.

Відповіді не було. Максим іще раз глянув на їжу.

— Розкажіть про неї докладніше.

Юлія заговорила про матір. Надія все життя заробляла приготуванням їжі. Дорогих дипломів у неї не було, та й влаштуватися на роботу до знаменитого ресторану вона не прагнула. Люди поверталися до неї заради того, як вона готувала: скуштувавши одного разу, приходили знову й знову. Юлія вчилася в неї ще маленькою, коли мати брала її із собою на кухню. Там вона показувала доньці, як вибирати продукти, пояснювала, чому під час приготування їжі не можна поспішати. Уроки не зводилися до того, щоб запам’ятати рецепт і повторити його. Надія вчила ставитися з любов’ю навіть до найпростішої страви.

Після її смерті Юлія залишилася сама з молодшим братом. Через брак грошей довелося полишити мрію про вступ до кулінарної академії й шукати заробіток. Робота офіціантки давала змогу платити за житло й піклуватися про брата. Але надії стати кухаркою дівчина не полишила.

Максим слухав, не перебиваючи. Давно вже ніщо так не відвертало його уваги від прибутків, контрактів і ділових партнерів. Зараз він про них не думав.

— Ваша мати не згадувала жінку на ім’я Галина?

Юлія широко розплющила очі.

— Згадувала, часто. Мама ще зовсім молодою залишилася без підтримки, і Галина прихистила її. Багато чого навчила — і цієї страви теж. Мама казала, що рідко зустрінеш таку добру жінку.

Максим повільно опустився на стілець. Галиною звали його матір. Вона справді допомогла молодій Надії, коли та опинилася у скруті. Тепер він згадав дівчину, яка часто бувала в них, допомагала на кухні й була щиро вдячна матері. Після смерті Галини зв’язки з багатьма людьми з колишнього життя обірвалися…
Яке враження залишила історія?
Оберіть одну реакцію — її можна змінити.
Слово читачам

Поділіться враженням від історії

0

Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.

Залиште свій коментарЗначок підбереться за іменем сам — або .
Без реєстрації

Поруч з ім’ям покажемо країну — її визначаємо за IP-адресою; саму адресу не показуємо, а для захисту від спаму зберігаємо лише її зашифрований відбиток.

З вами траплялося схоже?Розкажіть свою історію — ми опублікуємо її на Realish. Імена та місця за вашим бажанням змінимо.Розповісти свою історію

Ще з рубрики «Робота»

Усі історії рубрики