Життя без прикрасОлексій відкинувся на дивані ще розкутіше. Легке здивування він змішав із хазяйською поблажливістю, а потім із досадою ляснув себе по лобі.
— Точно, дякую, що нагадала! Я ж Наталину картку додати забув. Їй стипендії вічно не вистачає, на шопінг зокрема. Іро, ми ж одна сім’я. Звідки такий власницький інстинкт? — Він дивився на дружину як мудрий володар, що розтлумачує нетямущому плебсу економічні засади. — Мамі ліки потрібні, санаторій, у неї тиск увесь час скаче. Наталі — дівочі забаганки. Одягатися гарно треба, скоро заміж виходити. Ти для моїх родичів грошей шкодуєш? Усе одно не витрачаєш. Сотні тисяч мертвим вантажем лежать, інфляція їх з’їдає. А тут хоч на діло підуть.
Три роки спільного життя були в Ірини за плечима; тепер вона стояла посеред вітальні й дивилася на чоловіка. Це було сильніше за розгубленість — наче з-за рогу огріли мішком із піском. Нахабство сягнуло астрономічних масштабів і не вкладалося в голові. Він заліз у її телефон, підключив картку, а тепер іще й вичитував їй за недостатні витрати.
Інша на її місці, можливо, закричала б, пожбурила капцем у нахабну пику, затупотіла ногами, зажадала негайно все скасувати. Або розплакалася б від образи через власну беззахисність удома. Ірина кричати не стала. Під час критичної аварії її технічний розум відсував емоції й переходив до усунення несправності.
Систему прорвало. Гнилою трубою виявився чоловік. Тепер треба було локалізувати аварію й перенаправити потік.
Вона відповіла спокійною усмішкою — ввічливою, майже механічною. Олексій побачив у ній визнання поразки. Жіноча покірність його цілком влаштовувала: пошумить і вгамується, діватися їй нікуди.
Ірина мовчки забрала телефон, відвернулася від чоловіка-переможця й пішла до спальні, щільно зачинивши двері. Усміхнувшись їй услід, Олексій знову взявся писати матері:
«Мамо, усе владнав, Іра згодна. Користуйся карткою. Наталі теж скажи підключити собі. Зараз надішлю їй окреме посилання, Іра зі свого телефона підтвердить».
У спальні Ірина сіла на край ліжка й відкрила банківський застосунок. Плакати вона не збиралася; сухі очі залишалися холодними, як крига на зимовому озері. Свекруха встигла активувати картку й підключити безконтактну оплату. У спливному віконці з’явилося повідомлення, що Наталя щойно отримала від брата посилання.
У налаштуваннях можна було видалити Оксану Григорівну з користувачів. Надто нудний вихід. Здійметься скандал, Олексій заведе своє скиглення, свекруха почне скаржитися. Ірина хотіла влаштувати інакше: нехай порушників покарає сама система.
Поділіться враженням від історії
0Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.
Поруч з ім’ям покажемо країну — її визначаємо за IP-адресою; саму адресу не показуємо, а для захисту від спаму зберігаємо лише її зашифрований відбиток.