Я повернулася до своєї квартири, але свекруха вже викидала мої речі з балкона

Ліфт зачинився без стуку, плавно. Мої хлопці знали, як його налаштувати. І тепер до передпокою з кухні долинало цокання шахового годинника — Денис навіщось залишив його на підвіконні.

За тиждень пролунав дзвінок від Михайла Петровича. Тренер говорив урочисто:

— Федерація переглянула партії з Річенська. Денисові дають особисте запрошення на зимову першість! За ендшпіль, чистішого за який судді не бачили, і за відмову від фіналу заради родини, а не зі страху. Тут, зізнаюся, я розповів їм, чому ви поїхали.

Син зустрів звістку з непроникним обличчям справжнього гросмейстера й пішов до себе. Крізь зачинені двері я чула, як він стрибає на ліжку — намагався приземлятися безшумно.

Тими самими днями зайшов Федір Микитич. Замість форми на ньому був старий светр, у руках — пакет мандаринів для Дениса. Далі передпокою він іти відмовився й передав мені запечатаний конверт. На ньому я впізнала нерівний, поспішний почерк Віктора.

— Просив доставити синові. Я всередину не зазирав. Слідчий каже, теж не читав. Як учинити, вирішуйте самі.

Потримавши конверт, я віддала його Денисові цілим. Лист адресували не мені, й розпоряджатися ним мала не я. Син покрутив його в руках, розглянув батьків почерк, але нічого не сказав. Поклав у коробку з кубками, на дно, під першу маленьку медаль.

— Відкрию після перемоги на зимовій першості, — сказав він. — Або після поразки. Що швидше станеться.

Дільничний крякнув:

— Або гросмейстер із тебе виросте, або слідчий.

Ідучи, він залишив на тумбочці мандарини й свою візитівку — «про всяк випадок». Ми обоє сподівалися, що такого випадку вже не буде.

Увечері на плиті знову стояв мій неаполітанський кавник, одного разу відправлений до коробки з написом «Мотлох». Я зварила каву й вийшла з нею на балкон. Довго дивилася на міські вогні й темний вигин річки. Бежевий плед, як і раніше, висів на перилах.

Під дворовим ліхтарем Галина Іванівна вигулювала килимок із півнями — випросила його собі на дачу, для настрою. За моєю спиною, у кімнаті, Денис розставляв шахи, розмовляючи сам із собою про новий дебют.