Життя без прикрас
Тетяна Новікова до жаху боялася бути щасливою, адже практично кожна дуже радісна подія в її житті супроводжувалася страшним ударом. Це почалося навіть через майже двадцять років, що минули з того дивного дня, коли вона, зовсім ще юна школярка, вперше усвідомила незвичайний закон свого життя: якщо сильно веселилася, доведеться гірко плакати. Тоді вона принесла додому щоденник з річними оцінками за другий клас, в якому красувалися суцільні п'ятірки, а вдома її зустріли заплакані бабуся та дідусь по батьковій лінії.
Батьків своєї мами дівчинка й зовсім не знала. Коли дівчинці було приблизно п'ять років, вона активно почала ставити питання про всіх родичів. Їй було дуже цікаво, чому більшість дітей у дитячому садку розповідають, що у них є по дві бабусі та по два дідусі.
Мама довго уникала прямих відповідей на це питання, а потім, вирішивши, що Таня вже цілком доросла, повідала не найприємнішу правду. Жінка розповіла про те, що її підкинули до воріт дитячого будинку, де вона згодом і виховувалася.
— Доню, я такою маленькою була, що про своє життя до дитбудинку я не пам'ятаю нічого, тож єдиний побут, до якого я була привчена, — це колективне існування. Мені не було з чим порівнювати, тому я навіть не протестувала проти того, що зараз би вважала жахливою несправедливістю. Але головне, мене там вигодували, виростили, вивчили. А потім мені пощастило твого тата зустріти. Пам'ятаєш, ми з тобою казки читали? Так от, твій тато кращий за всіх найкращих принців. Помітив мене, своїм теплом відігрів. Якби ти знала, як я боялася, що його батьки проти мене будуть і розлучать нас.
На щастя, мамині побоювання виявилися марними.
— Твоя бабуся Віра і дідусь Юра стали для мене справжньою родиною, якої у мене ніколи не було. Тож можна вважати, що вони, твій тато і ти — мої найголовніші та найближчі люди, ви — моя сім'я.
На маленьку Таню розповідь мами справила сильне враження. Для неї це було перше зіткнення з жорстокою реальністю. Дівчинці було страшенно шкода свою маму-красуню. Їй важко було уявити, як це — жити, практично не відчуваючи ласки та турботи. Іноді Таня роздумувала, хто ж зміг кинути її маленьку маму. У казках траплялися подібні історії, коли юну принцесу забирали кудись подалі.
У фантазіях дівчинки мама була донькою якихось високородних батьків, підступні вороги яких забрали її у них, і Таня вигадувала власні щасливі фінали. Наприклад, що одного разу вони зустрінуться і після радісних привітань дізнаються, що у них є ще й вона, онука. Звичайно, вони всі подружаться.
Перший час після одкровень мами дівчинка до жаху боялася повторити її важку долю, але з часом тривога забулася. До того часу, коли почалися шкільні турботи, Таня вже й не згадувала про це. Батьки, бабуся з дідусем обожнювали дівчинку. Вона зовсім не відчувала себе обділеною ласкою і не заводила більше розмову на тему, яка була болючою для її мами.
Того страшного дня, коли Тані довелося моментально подорослішати, виявилося, що батьки дівчинки по дорозі на роботу потрапили в аварію. За нещасливим збігом обставин їм того дня треба було потрапити до заміської філії фірми, в якій вони обоє працювали. Не було жодних поганих передчуттів чи знаків, що застерігали б від поїздки. Та навіть якби й були, то практичні батьки навряд чи б прислухалися до порад нікуди не їхати. Вони завжди чинили так, як їм велів обов'язок.
Вранці, проводжаючи Таню до школи, батьки обняли дівчинку і побажали їй удачі. Однак цього дня примхлива фортуна відвернулася від родини Новікових, і в результаті сталася страшна трагедія. В автомобіль, яким керував тато, на повній швидкості влетів лихач, що здійснив небезпечний обгін по зустрічній смузі.
Машину батьків буквально відкинуло з дороги, як смітинку, на яку сильно дмухнули. Понівечений автомобіль став пасткою і для водія, і для пасажирки. Очевидці події негайно викликали швидку допомогу та співробітників дорожньої поліції, але для батьків Тані це практично нічого не вирішило.
Поки дівчинка веселилася в школі на святі, організованому вчителькою на честь закінчення навчального року, її батьки боролися за життя в машинах швидкої допомоги. Радість від відмінних оцінок та початок літніх канікул швидко змінилися траурним настроєм. Практично одночасно в лікарні після кількох тижнів батьки дівчинки померли. Вони навіть ненадовго не прийшли до тями, і донька сильно засмучувалася, що не змогла їм сказати, як сильно вона їх любить.
Поділіться враженням від історії
0Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.
Поруч з ім’ям покажемо країну — її визначаємо за IP-адресою; саму адресу не показуємо, а для захисту від спаму зберігаємо лише її зашифрований відбиток.