— Ти? На розлучення? З двома дітьми? Куди ти підеш? До свого залицяльника? Думаєш, він стане тягнути на собі тебе й чужих дітей? Пограється в благородство, а потім утомиться. І ти приповзеш назад.
— Навіть якщо мені буде важко, — сказала Дарина, — я краще впораюся сама, ніж залишуся тут.
— Ти не впораєшся.
— Побачимо.
Вона вже зібрала найнеобхідніше: документи, трохи одягу, дитячі речі. Олеся і Ярина приїхали швидко, без зайвих запитань. Ярина допомогла винести сумки, Олеся залишилася в передпокої поруч із Дариною, поки діти взувалися. Роман стояв посеред коридору, розгублений і злий.
— Ти руйнуєш сім’ю, — кинув він.
Дарина подивилася на нього без сліз.
— Сім’ю руйнує не той, хто йде від приниження. Її руйнує той, хто роками вважає приниження нормою.
Олеся ступила ближче до Романа.
— Ти втратив жінку, яка тримала на собі весь твій дім. Коли зрозумієш це, буде пізно.
Дарина востаннє окинула поглядом квартиру. Тут минуло п’ятнадцять років її життя, але жалю чомусь не було. Стіни не здавалися рідними. Вони пам’ятали надто багато її мовчання. Вона взяла Назара і Соломію за руки й вийшла, не озирнувшись удруге.
Перший час було складно. Дарина з дітьми оселилася в Олесі, яка одразу звільнила для них велику кімнату й не дозволила почуватися тягарем. Назар і Соломія переживали зміни по-своєму: ставили запитання, сумували за звичними речами, іноді тривожно прислухалися до розмов дорослих. Але поступово вони розслабилися. Вечорами в Олесиній квартирі не лунали крики. Ніхто не грюкав дверима, не кидав злих слів через кімнату. Подруги заварювали чай, гралися з дітьми в настільні ігри, допомагали Дарині розбирати документи й просто були поруч.
Мирон, дізнавшись про її рішення, не став вимагати, щоб вона негайно переїхала до нього. Він розумів, що дітям потрібен час, а Дарині — відчуття самостійності. Замість гучних обіцянок він допоміг ділом: знайшов досвідченого адвоката, який узяв на себе розлучення, поділ майна й питання утримання дітей. Коли Роман спробував тиснути, погрожувати й звинувачувати, він зіткнувся не з переляканою дружиною, а з грамотною юридичною позицією. Його крики перестали діяти…
