Share

Після п’яти років ув’язнення чоловік насамперед вирушив на могилу коханої, але біля надгробка помітив дещо дивне

Не маючи сили повернутися до порожньої кімнати, Роман безцільно блукав містом. Він зайшов до кав’ярні старого кварталу, де вони з Оксаною колись подовгу сиділи біля вікна. За минулі роки змінилися працівники, переставили столики, зникли знайомі дрібниці. Ніхто не пам’ятав дівчину, чия присутність для нього й досі відчувалася майже фізично.

Звідти він попрямував до центральної площі. На одній із лавок сидів чоловік у низько насунутому капюшоні. У зсутуленій постаті Роман упізнав Остапа, який раніше працював у домі родини Левченків.

— Ви Остап, правда? — обережно спитав він.

Чоловік підвів голову, вдивився в нього й помітно зблід.

— Роман? Тебе вже випустили?

— Скажіть мені правду про Оксану.

Остап швидко озирнувся площею й жестом запропонував сісти. Заговорив він не відразу, ніби навіть через роки боявся, що їх почують.

— Мені взагалі не слід із тобою розмовляти. Після аварії Григорій вивіз доньку. Оксана була жива, але її змусили зникнути й відправили далеко звідси.

Роман відчув, як пришвидшився пульс.

— Навіщо йому це було потрібно?

Остап нахилився ближче.

— Тоді вона чекала дитину. Григорій не хотів, щоб донька народила від тебе. Він говорив про репутацію родини й був готовий стерти будь-які сліди вашого зв’язку.

Кілька митей Роман не міг вимовити ані слова. Оксана жива. У мить її зникнення вона носила дитину, яка могла бути його сином. Те, що ще вранці здавалося божевільною здогадкою, перетворювалося на страшну й водночас рятівну правду.

— Куди її вивезли?

— Точного місця я не знаю. Усе влаштували люди з великими можливостями. Невдовзі після цього я пішов: не міг більше дивитися, як вони нищать чужі життя.

Остап підвівся й затримав на Романові важкий погляд.

— Якщо надумаєш виступити проти Григорія, не забувай, на що він здатен. Одного разу він уже позбавив тебе всього й не зупиниться перед тим, щоб зробити це знову.

Роман залишився на лавці сам. Усередині зіштовхувалися гнів, страх і надія, якій він поки що боявся довіритися. Але тепер пошуки набули нової мети: йому належало знайти не лише Оксану, а й дитину, про існування якої в нього відібрали право знати…

Вам також може сподобатися