Клара Захарівна закричала, що покійний нічого не тямив і документ буде оскаржено. За її словами, літня людина не могла добровільно позбавити сім’ю квартири. У голос повернулася колишня різкість, але тепер вона змішувалася з панікою: свекруха вже усвідомила, наскільки далеко розходяться її розрахунки з волею чоловіка.
Марина не стала сперечатися. Вона повідомила, що перед оформленням заповіту Петро Семенович пройшов повне медичне освідчення. Довідка психіатра, яка підтверджує його повну дієздатність, зберігається в нотаріальній справі. Оскаржувати документ їм ніхто не забороняє, але надії на легку перемогу немає.
Денис схопився й звинуватив дружину в тому, що вона все підлаштувала й чимось опоїла його батька. Марина подивилася на нього холодно. Вона не вмовляла свекра, не знала про візит до нотаріуса й лише купувала йому нормальні продукти замість дешевих обрізків, якими сім’я воліла економити на старому.
Потім вона нагадала про гараж. Приміщення було капітальним, площею близько тридцяти квадратних метрів, із пічкою й оглядовою ямою. Петро Семенович за життя нерідко проводив там години, ховаючись від домашніх скандалів. Тепер дружина й син могли оцінити його сховок сповна.
Для Евеліни, додала Марина, місця теж вистачить. Там вона зможе скільки завгодно робити Денисові точковий масаж, не заважаючи оточенню. Дівчина коротко пискнула. На її обличчі вперше з’явився вираз зосередженої людини, яка звіряє обіцянки коханого з дійсністю.
Ще вранці їй ввижалася частка в просторій міській квартирі. Тепер перспектива звузилася до гаража на околиці, макаронів без масла й чоловіка із заблокованим зв’язком. Евеліна подивилася на Дениса, потім на документ, після чого мовчки підвелася з дивана й попрямувала до коридору…
