Життя без прикрас— Олексію, потрібна фінансова перевірка Гребінь Валентини Сергіївни, — сказала я телефоном. — Рахунки, вклади, рух коштів за останні п’ять років. Тільки законно: відкриті відомості й офіційні запити.
— Зроблю. Приблизно три дні знадобиться.
— Чудово.
Наступним напрямом стала її робота. Управління розподіляло бюджетні кошти між школами, стежило за закупівлями, ліцензувало приватні освітні заклади. Через нього проходили великі суми, можливостей для зловживань вистачало.
Я зателефонувала Наталії Іванівні. Ми забезпечували юридичний супровід її приватної школи, а згодом потоваришували й іноді обідали разом.
— Наталю, можеш допомогти? Неофіційно. Що знаєш про управління освіти, особливо ліцензування?
Вона відповіла після паузи.
— Маринко, слизька тема. Точно хочеш у це вплутуватися?
— Точно.
— Тоді ввечері приїжджай до мене. Удома поговоримо.
У своєму будинку в заміському котеджному селищі Наталія зустріла мене з келихом вина. Мала втомлений вигляд.
— За дванадцять років у приватній освіті всякого надивилася. Але управління — окрема пісня. — Вона відпила. — На папері чистота, а насправді свої правила. Потрібна ліцензія якнайшвидше — приготуй конверт. Хочеш спокійно пережити перевірку — не забудь про благодійність. Розумієш?
— Хабарі.
— Так це ніхто не називає. Спонсорська допомога, благодійний внесок, подарунок до свята. Зміст від назви не змінюється.
— А Гребінь бере участь?
— Про неї прямо не скажу. З її розумом і досвідом вона сама рук не бруднить. Зате заступник, Віктор Борисович Тихонов, — через нього все проходить. Він років десять її права рука.
— Підтвердити чимось можеш?
— Паперів у мене немає, тільки розмови. Але відомо всім: потрібен результат в управлінні — іди до Тихонова з подякою. Тоді питання вирішать.
Я записала: «Тихонов Віктор Борисович».
— Ще щось пригадується?
Наталія замислилася.
— Років два тому скандал був. Приватна школа платити відмовилася. Після влаштованої перевірки їй довелося закритися. Власник скаржився куди тільки міг, жодного толку. Гребінь не зачепили — усе надто добре прикрили.
— Знайдеш цього власника? Мені б із ним зв’язатися.
— Пошукаю контакти. Але навряд чи він має бажання говорити. Після тієї історії поїхав із міста.
Додому я дісталася пізно. Олег сидів на кухні перед кухлем охололого чаю.
— Мама телефонувала. Плакала. Твердить, що помилилася, що не хотіла.
Я сіла біля нього й узяла за руку.
— Розумію, як тобі. Вона твоя мати. Але мене вона навмисно підставляла під кримінальну справу. Уявляєш наслідки? Я втратила б адвокатську ліцензію, роботу, репутацію. Суд, можливо, умовний строк — і з професією можна прощатися.
Олег не відповідав, дивився в кухоль.
— Їй треба було зруйнувати нашу сім’ю, — продовжила я. — Вона не приймає того, що в тебе власне доросле життя. Хотіла знову розпоряджатися тобою.
— Але це моя мати.
— І я це поважаю. Тільки зруйнувати все, що в нас є, не дозволю. Захищатимуся жорстко, професійно, усіма своїми силами.
Він підвів погляд.
— Ти збираєшся її покарати?
— Домогтися справедливості. І зробити так, щоб надалі вона не посміла наближатися до нашої сім’ї.
— Маринко… — Він тяжко зітхнув. — Я не можу зробити вибір між вами.
— Не вимагаю вибору. Прошу довіритися мені, повірити, що я чиню правильно.
Олег обійняв мене, притулився чолом до плеча.
— Мені страшно. А що, як зрештою я втрачу вас обох?
Я гладила його волосся. Від жалю стискало груди, але холодна рішучість нікуди не зникала.
— Ти залишишся зі мною, коханий. А мати дістане урок на все життя.
Через два дні Олексій надіслав звіт. В офісі я читала його, роблячи позначки: за п’ять років офіційний дохід Валентини Сергіївни становив три з половиною мільйони, витрати — близько восьми мільйонів. Із них ремонт — три мільйони, нова машина — два мільйони, подорож — близько мільйона. І ще повсякденні витрати. Джерело решти грошей залишалося невідомим.
Але у звіті знайшлася зачіпка. Три роки тому на її особистий рахунок надійшли два перекази по дев’ятсот тисяч. Відправники — фізичні особи, призначення обох платежів — «повернення боргу». Олексій з’ясував, ким вони були: директорами приватних шкіл.
Поділіться враженням від історії
3Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.
Поруч з ім’ям покажемо країну — її визначаємо за IP-адресою; саму адресу не показуємо, а для захисту від спаму зберігаємо лише її зашифрований відбиток.
Хороший конец.Молосердие сотрудника вернуло к милосердию и это вернуло мужа и семью!
Двояке рішення, але вона поступила мудро,
Полегшення , задоволена результатом , розв'язкою на яку сподівалася . Надіюся народження дитини принесе прощення Дякую за гарне оповідання 💓🌷