Життя без прикрас
Каламутні краплі падали в чай Софії. Я стояла біля дверей вітальні, тримала тацю й усе бачила: Зінаїда Леонідівна нахилилася над дитячою чашкою, дістала з кишені кардигана маленьку пляшечку, відкрутила кришечку. Тепер вона швидко сховала її назад — звичним рухом, майже не дивлячись.
Що було в пляшечці, я не знала. Але відразу згадала, як дівчинці бувало зле після цих чаювань.
Зінаїда Леонідівна повернулася до вікна, поправила щось на підвіконні. Я встигла підійти до столика й переставити чашки. Та, в яку вона щойно накрапала, тепер стояла на бабусиному місці.
Вона повернулася в крісло, поклала на коліна плед. Узяла чашку, піднесла до губ, а я дивилася й уперше по-справжньому злякалася того, що зараз могло статися.
Після першого ковтка вона скривилася. Так бувало завжди: чай виявлявся для неї то надто міцним, то надто світлим. Вона відпила ще.
— Ірино, чого ти стоїш? Печиво постав і забери дитину. Знову вона на мене так дивиться.
Софія чекала від неї бодай слова. Бабуся називала це «цей погляд». Дівчинка сиділа скраю дивана, ноги не діставали до підлоги; чашку вона обхопила обома руками, але до чаю не торкнулася. Уже давно вона пила його лише тому, що так належало.
— Софіє, ходімо нагору. Почитаємо, — сказала я й не впізнала власного голосу: він звучав глухо, наче крізь вату.
Вона злізла з дивана й уклала пальці в мою долоню. Усю осінь у неї були такі холодні руки. Я повела її до сходів і почала рахувати, аби ні про що не думати. До другого поверху — двадцять дві сходинки. На десятій Софії знадобився перепочинок. Їй було п’ять років, а подолати всі сходи вона не могла.
Уклавши її з книжкою, я підійшла до вікна дитячої. За ним була порожня алея. Я дивилася туди, руки досі тремтіли, а я намагалася знайти побаченому інше пояснення. Може, краплі від тиску? Або вітаміни? Може, бабуся давала онуці ліки й не хотіла свідків? Вона ж і піклуватися намагалася так, щоб ніхто не бачив, — якщо це взагалі можна було назвати піклуванням.
Поділіться враженням від історії
0Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.
Поруч з ім’ям покажемо країну — її визначаємо за IP-адресою; саму адресу не показуємо, а для захисту від спаму зберігаємо лише її зашифрований відбиток.